Національний музей антропології

Спорудження сучасної будівлі почалося у 1963 р. в парку Чапультепек, яке урочисто відкрили 17 вересня 1964 р. (проект — архітектори Педро Рамірес Васкес, Хорхе Кампусано, Рафаель Міхарес). Споруда має як криті зали, так і експозиції просто неба, фонтани, внутрішній дворик, навіть невеликий штучний водоспад. Мексика розташована в посушливій зоні, де історично велику ціну мала чиста вода, що символічно відбито і в концепції музейного комплекса.

Криті приміщення музею нараховують Двадцять три (23) зали. Але виставковими приміщеннями сулугують також внутришній двір та майданчики навколо музейної будівлі.

• 
  Герб держави на головному фасаду музею
• 
  Дворик з колоною
• 
  Рельєфи бетонної колони у дворику
• 
  Штучний басейн внутрішнього дворику

Уславлений музейний заклад має декілька власних неофіційних символів, серед яких — * скульптура монолит бога дощу Тлалока, що височить на вході

• Бетонна колона — «парасолька» з рельєфами внутрішнього дворику
• зображення календаря майя — так званий Камінь Сонця

• 
  Бог Дощу - Тлалок
• 
  Камінь Сонця - календар майя
• 
  Внутрішній дворик музею

Портрет Буторіні

Збором історичних артефактів у Мексиці займалися ще у 18 ст. Частка (здебільшого — поодинокі ювелірні вироби індіанців, три рукописи майя) були вивезені у Західну Європу. Так виникло декілька приватних магнатських збірок і в самій Мексиці. В середині 18 століття за наказом уряду була конфіскована збірка авантюриста і колекціонера Лоренцо Буторіні (1702—1753), яку передали Королівському католицькому університету Мексики. Мимоволі вона стала базою майбутнього музею антропології, бо мала історичні артефакти, копії індіанських написів, мапи та рукописи. Передадуть музею пізніше і Камінь Сонця — календарний диск, знайдений у Мехіко ще у грудні 1790 року. Вже на початку 19 ст. президент Мексиканської республіки Гвадалупе Вікторія видав наказ про створення Національного музею Мексики у 1825 р. (прообразу майбутнього музею антропології).

Макет центру Теутіуакану

Збірка збагачувалась і у 1906 р. було прийняте рішення розмежувати експонати за двома історичними періодами. У вересні 1910 р. музей відкрили вдруге під назвою — Национальний музей археології, історії и етнографії.

Лише з 13 грудня 1940 р., коли музей перевели у Чапультепекський палац, він отримав сучасну назву — Національний музей антропології, яку і зберігає. З вересня 1964 р. має сучасне власне приміщення.

Сучасна експозиція музею складається з двох великих частин — перший поверх відвели під матеріали археології, другий поверх займає відділ етнографії. Прилеглу територію музею збагатили архітектурними макетами, облямованими рослинами.

• 
  Реконструкція храму з Кампече в саду
• 
  Реконструкція храму в Теотіуакані
• 
  Модель, Теночтітлан
• 
  Мавзолей володаря

• 
  Книга майя
• 
• 
• 
  Рукопис ацтеків

• 
  зала міста Паленке
• 
• 
  «Камінь вождя Тісока» зі сценами його перемог, Національний музей антропології, Мехіко.
•