Національний парк Прибалатонської височини

Національний парк Прибалатонської височини (угор. Balaton-felvidéki Nemzeti Park) — національний парк у південно-західній частині Угорщини, в Центрально-Задунайському краї на території медьє Зала і Веспрем.

Національний парк Прибалатонської височини
46°58′32″ пн. ш. 17°55′45″ сх. д.
Розташування:	Угорщина
Площа:	570 км²
Заснований:	1997 р.
Вебсторінка:	bfnp.hu/english/home/introduction/
Країна	Угорщина
Статус (до анулювання):	рамсарська місцевістьd
Національний парк Прибалатонської височини у Вікісховищі

Внутрішнє озеро на Тіхані

Площа національного парку 570 км². Парк засновано в 1997 р.

Національний парк розташовується на північ від озера Балатон, в горах Баконь, і тягнеться вузькою смугою вздовж усього озера від Балатонфюреду до Кестхею. Ширина парку становить від 1 до 15 км. Найцікавішими місцями парку є півострів Тихань, печери Тапольце, басейни річок Тапольця і Калі, гори Південного Баконя і заболочена територія в гирлі Зали — Кіш-Балатон (Малий Балатон).

Територія парку гориста, ландшафт — вулканічний. Тут безліч снулих вулканів, колишніх гейзерів, кратерів, виходів лави, що мають часом вкрай химерні форми. Найбільший базальтовий «орган» розташований на горі Сент-Дьйордь. За цією горою, поруч з містом Тапольця розташований вхід до печер з підземними озерами, виявлені лише в 1903 р.

У парку росте безліч рідкісних рослин, з них 200 видів перебувають під охороною, а 9 під посиленою охороною. Тут мешкає також велике число птахів і рідкісних тварин. Внутрішні озера півострову Тихань і Кіш-Балатон відіграють важливу роль в сезонних міграціях перелітних птахів, які використовують їх для відпочинку.

Заповідні луки Шашді є єдиним в Угорщині місцем, де росте реліктова рослина льодовикового періоду — першоцвіт борошнистий. Серед інших рідкісних представників флори слід зазначити лімодор недорозвинений — безлисту орхідею, що майже позбавлена хлорофілу.