Національний театр Косова

Національний театр Косово був заснований в 1946 році в Прізрені, це був перший професійний театр в Косово після Другої Світової Війни. На початку він називався народний провінційний театр і був розміщений в спорт-центрі "Партизан". Приміщення мало дуже маленьку сцену та не відповідало базовим вимогам щоб використовуватись як театр. Засновниками першого професійного театру в Косово були Pavle Vugrinac, Milan і Cica Petrovic, які зібрали молодих талановитих акторів, які бажають працювати в театрі під керівництвом Шефкета Мусліу. Творчий колектив було сформовано з 14 арт-ентузіастів, які організували дві вистави, після чого, 7 жовтня, 1945 народний провінційний театр було офіційно засновано.[2] Перший офіційний показ цього театру під назвою "Цукрова кулька" (албанська: "Topi i sheqerit") від автора Glishiq, за якою послідували 16 інших успішних прем'єр і двох турів по Косово. У 1946 році театр був переведений в Пріштіну, де через будівництво нового театру робота була тимчасово призупинена, а молоді актори театру вимушені були шукати роботу в інших театрах. Два роки потому, офіційне відродження театру було оголошено Міністерством освіти і культури Сербії на 1 травня 1949.[2] Milutin Jansic був призначений генеральним директором і першою виставою після 2 річної перерви стала вистава "Мост" режисера Dragutin Todic.[2] У 1951 році був прийнятий Закон Про народний провінційний театр це дозволило театру прискорити темпи розвитку. З'явилося багато нових акторів, які приєдналися до театру, двоє з яких (Abdurrahman Shala та Muharrem Qena), в умовах відсутності професійних директорів, під керівництвом Добрика Раденковича стали успішними й відомими театральними режисерами і постановниками.[3] У наступні роки театром керували дуже здібні генеральні директори, такі як Азем Шкрелі і Раміз Кельменді, які розвивали театральну діяльність в Косово і зробили театр дуже важливим художнім інститутом. У 90-х роках слідують насильницькі заходи сербської окупації в Косово, які вплинули також і на театральну діяльність також. Відразу після війни, ім'я цього театру було змінено з Народного провінційного театру на Національний театр Косово.[4]

Національний театр новий об'єкт в Пріштіні

З 1981 року до кінця війни в Косово театр працював під сербським політичним тиском, тому багато албанських художників було звільнено і були створені паралельні освітні домашні театри. Більшість звільнених художників продовжували свою кар'єру в паралельних театрах, і деякі з них сьогодні є частиною професійних співробітників Національного театру. У 1999 році, відразу після війни в Косово, назва була змінена на Національний театр Косово. Протягом наступних 10 років після війни, театр був домом для багатьох міжнародних і національних виставок і фестивалів. Незважаючи на соціальні хвилювання і політичний тиск, Національний театр Косово досяг багатьох творчих успіхів та здобув багато призів на фестивалях, таких як «Sterja`s Festival» в Новому Саді, «Small Experimental Stages» в Сараєво і багатьох інших міжнародних театральних зустрічах.[5] Національний театр організовує безліч заходів, які дозволяють провести міжнародні шоу на сцені в Пріштіні. Деякі з цих самих відвідуваних подій: Німецький тиждень, Франкофонійський тиждень і Тиждень Швейцарії.[6]

При відсутності в акредитованого навчального закладу для навчання нових акторів і співробітників театру, в 50-ті роки працівники театру організували театральну студію, де проходило навчання і підготовка молодих акторів, відповідно до вимог театру. Ця студія існувала протягом двох років, навяання пройшли 14 людей. Студія більше не існує, так як в даний час існує професійні організації, які роблять ту ж саму роботу. Пізніше, актори і режисери відвідали курси за кордоном і повернулися, щоб поділитися знаннями і досвідом з іншими членами. Завдяки великим зусиллям працівників, кілька років по тому Національний театр мав своїх власних художників, режисерів, костюмерів і декораторів та кваліфікований персонал. Важливу роль відігравала співпраця театру з Академією театру і фільмографії Сербії, сербського радіо і телебачення. У 1970 році був створений драмгурток який запропонував індивідуальну художню освіту багатьом ентузіастам молодого мистецтва, які дали зробили значний вклад в Національний театр. Деякі з цих людей, згодом стали великими художниками, серед них були Фарек Беголл, Бекім Феміу, Екрем Кріезіу, Кмажл Соколі, Енвер Петровс і багато інших.[2]

Національний театр є ініціатором багатьох фестивалів і подій, які збільшують конкуренцію між виконавцями і виконавчими видами мистецтва. Перший конкурс був організований на початку 50-х років і привів до колекції оригінальних драм різних видів без будь-яких мовних обмежень. Результати були цілком задовільними, оскільки чимало з цих драм були перетворені у великі шоу - «Erveheja», «Dashuria» і «Hakmarrja».[7] Окрім оригінальних драм, на сцені були зіграні багато албанських творів, написаних відомими авторами. Один з них, який був дуже успішним - «Sikur të isha djalë» письменника Хакі Стермілі. У 60-ті і 70-ті роки багато авторів почали писати драми, які додавалися до репертуару Національного театру. Основи драматичної творчості сформувалися на конкурсі «Katarina Josipi-KATI», який носить ім'я відомої актриси Катаріни Джозіпі. Цей конкурс приносить на сцену багато творів мистецтва, які відвідує широка аудиторія і дозволяють заповнити прогалини театральної творчості Національного театру.[2] Окрім різних видів драм, на сцені Національного театру були поставлені деякі поеми наприклад - “Zogu i diellit” за авторством Діна Махметі та “Trungu Ilir” Сабрі Хаміті.[2][8]

Журнали та газети, такі як «Rilindje», «Jedinstvo», «Tan», «Bota e re», «Zëri», «Politika», а також радіо-телебачення Пріштіни грає дуже важливу роль у сприянні Національному театру і залученні мистецтвознавців.[9] Багато мистецтвознавців зосереджені на спектаклях театру і публікували свої думки, які вплинули на популяризацію сценічного мистецтва. Видаються книги про Національний театр - «Кур ndizen dritat» Вехам Шита і «Fjala ne skenë» Муса Рамадана.[10]

Балетна труппа на сцені Національного театру

Національний театр як провідний театральний інститут має багато зв'язків з іншими театрами Косово - театр Ода, театр Додона,а також театрами Призрені, Печі, Джяковіца, Феріжая і Мітровиця. Він був частиною багатьох фестивалі, а його директори були журі на важливих культурних подіях, таких як “Trebinja” та Kulla”.[2]

Вистава "Deshmitari" режисера Selami Taraku. Прем'єра 2013

Так як Національний театр і кінематограф Косово були створені в той же день, 7 жовтня 1945 року в тому ж місці - Прізрені їх діяльність пов'язана в багатьох областях. У перші десятиліття ця співпраця розвивається в основному в кіностудіях Белграда, Сербія.[7] Пізніше, багато акторів Національного театру, Kristë Berisha, Мухарем Кене і Шані Палласке зіграли у фільмах  «Eshaloni Dr.M.», «Kapiten Lleshi», «Qerim hesapesh», і «eta e minatorëve». Зі створенням студії «Kosova Film» співпраця в результаті приносить дуже успішні фільми “Uka i Bjeshkëve të Nemuna” та “Treni për Berlin”. Так як актори театру були самими професійними акторами в країні, вони часто запрошуються на ролі в кіно, так що Національний театр був дуже важливу роль у розвитку кінематографії.[2]

• Çifti Martin (режисер Bekim Lumi)
• Motra e katërt(режисер Agim Sopi)
• Tartufi (режисер Rahim Burhan)
• UUUH (режисер Isë Qosja)
• Liria po vjen (режисер Agim Selimi)

• Dejzilend (режисер Agon Myftari)
• Bodrumi (режисер Fadil Hysaj)
• Rebelët (режисер Bujar Luma)
• Mashtruesit (режисер Clement Peretjatko)
• Vdekja dhe vasha (режисер Fatos Berisha)
• Shkëlqesi (режисер Enton Kaca)
• Norway.Today (режисер Zana Hoxha Krasniqi)

Вистава "UUUH" режисера Isë Qosja. прем'єра 2008 року

• Macja mbi catinë e nxehtë (режисер Florent Mehmeti)
• Peer Gynt
• Beselam pse me flijojnë
• Heshtja (режисер Arta Kallaba)
• Lidhje gjaku (режисер Fadil Hysaj)
• Clooser

• Fizikanët (режисер Isë Qosja)
• Cubi i Kukurrecit (режисер Ilirjana Arifi)
• Majmuni i Diellit (режисер Olle Tornqvist)
• Nata e Helverit (режисер Altin Basha)
• Udhëtimi (режисер Ilire Celaj)
• Nata e dymëbdhjete (режисер Ilir Bokshi)
• Leksikoni i Yumitologjise (режисер Oliver Frljic)
• Duke pritur Godon (режисер Drita Begolli)

Вистава "UUUH" режисера Isë Qosja. прем'єра 2008 року

• Lisistrata (режисер Elmaze Nura)
• Dosja H
• Shtepia në ankand (режисер Fadil Hysaj)
• Nora
• Vrasja e mushkonjës (режисер Donard Hasani)
• Nje varr për majorin e mbretit (режисер Haqif Mulliqi)

• Dëshmitari (режисер Selami Taraku)
• Përplasjet (режисер Ekrem Kryeziu)
• Mbas zonjushës Julie (режисер Kushtrim Koliqi)
• Vrima e lepurit
• Edipi mbret
• Narnia- Luani, Shtriga dhe Dollapi