Націонал-католицизм

Націонал-католицизм (ісп. nacionalcatolicismo) — частина ідеологічної ідентичності франкізму, політичної системи, з якої диктатор Франсіско Франко керував Іспанією між 1939 і 1975 роками. Його найбільш помітним проявом була гегемонія, яку мала католицька церква у всіх аспектах державного і приватного життя. Як символ ідеологічних розбіжностей всередині франкізму, його можна протиставити націонал-синдикалізму (іспанська: nacionalsindicalismo), який є найважливішим компонентом ідеології і політичної практики фалангістів.

Зображення Царя-Христа з написом виразу «Я буду царювати в Іспанії» (ісп. Reinaré en España).
Розп'яття розміром у 150 метрів на Долині полеглих, побудоване у 1940-59 роках, є найвищим у світі[1][2].

Історія

У 1920-х роках у Франції подібну модель націонал-католицизму висунула Національна католицька федерація, сформована генералом Едуардом Кастельно[3]. Хоча в 1925 році вона досягла мільйона членів, вона мала недовговічне значення, опустившись у невідомість до 1930 року[4].

В Іспанії франкістська держава ініціювала проект у 1943 році щодо реформування університету. Він отримав назву Університетського регулюючого закону (У. Р. З.), який діяв до 1970 року[5].

Долина Полеглих в Ель-Ескоріалі, зразкова споруда епохи Франко.
У.Р.З. представляв ясну політизацію університету на службі націонал-католицьких заповідей нового режиму. Хоча не було явного виключення жінок з вищої освіти, їх присутність на університетському рівні не заохочувалося і не визнавалося протягом двох перших десятиліть режиму[5].

У 1930-х і 1940-х роках хорватський рух Усташі Анте Павелича дотримувалося аналогічної ідеології[6], хоча його називали іншими назвами, включаючи «політичний католицизм» та «католицьке хорватство»[7]. Інші країни центральної та східної Європи, де подібні рухи франкістського натхнення поєднували католицизм з націоналізмом, включають Австрію, Польщу, Литву та Словаччину[8].

Див. також

Примітки
  1. https://www.huffingtonpost.es/2017/05/08/el-valle-de-los-caidos-explicado-a-quienes-no-saben-que-es_a_22076129/
  2. http://miratico.com/worlds-largest-crosses-reach-high-for-the-sky/
  3. Frank Tallett (2003). Catholicism in Britain & France Since 1789. Continuum International Publishing Group. с. 152–154. ISBN 978-1-85285-100-2.
  4. Maurice Larkin (2002). Religion, Politics and Preferment in France since 1890: La Belle Epoque and its Legacy. Cambridge University Press. с. 157. ISBN 978-0-521-52270-0.
  5. Victoria Lorée Enders; Pamela Beth Radcliff (1999). Gender Relations in the Francoist University. Constructing Spanish Womanhood: Female Identity in Modern Spain. SUNY Press. с. 59. ISBN 079144029X.
  6. Stanley G. Payne (1996). A History of Fascism, 1914–1945. University of Wisconsin Pres. с. 406. ISBN 978-0-299-14873-7.
  7. John R. Lampe (2004). Ideologies and National Identities: The Case of Twentieth-Century Southeastern Europe. Central European University Press. с. 102. ISBN 978-963-9241-82-4.
  8. Stanley G. Payne (1984). Spanish Catholicism: An Historical Overview. Univ of Wisconsin Press. с. xiii. ISBN 978-0-299-09804-9.
  • BOTTI, Alfonso, Nazionalcattolicesimo e Spagna nuova (1881—1975), Milano, Franco Angeli, 1992 ISBN 88-204-7242-2 (Spanish trans. Cielo y dinero. El nacionalcatolicismo en España (1881—1975), Madrid, Alianza Editorial, 1992 ISBN 84-206-2717-8)

Література
  • Stanley G. Payne (1984). 7. National Catholicism. Spanish Catholicism: An Historical Overview. University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-09804-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.