Нгаван Таші Дракпа

Нгаван Таші Дракпа (тиб. ངག་དབང་བཀྲ་ཤིས་གྲགས་པ; 14881564) — 10-й десі (регент-володар) Тибету в 14991554 і 1556/15571564 роках. В китайських джерелах відомий як Аван Даші Даба Цзяньзан.

Нгаван Таші Дракпа
тиб. ངག་དབང་བཀྲ་ཤིས་གྲགས་པ
Народився 1488 або 1480
Помер 1564
Діяльність політик
Конфесія буддизм

Життєпис

Належав до династії Пагмодрупа. Син десі Нґагі Ванпо і Дзонкаммі. Народився 1488 року. 1489 року помирає його мати. 1491 року помирає батько. За цим владу в державі захоплює клан Рінпунпа, представник якого Цок'є Дордже стає регентом і фактичним правителем. З 1498 року в Лхасі розташвоувалися війська Рінпунпи.

1499 року під тиском знаті регіону Уй Цок'є Дордже передав офіційну владу Нгаван Таші Дракпі, якого було інтронізовано як десі і гонгма (на кшталт царя). Проте фактичну владу до 1510 року зберіг Цок'є Дордже. 1504 року Нгаван Таші Дракпа вимушен був пошлюбити представницю роду Рінпунпа. Пізніше він одружився з Санг'є Пал Домма з дому Нельпи, яка почала допомагати чоловікові відродити потугу Пагмодрупи.

1500 року рід Рінпунпа, прихильник секти Карма Каг'ю ініціював переслідування секти Гелуг. Втім поступово Чодраг Г'ямцо, 7-й кармапа (чорнокапелюшник), і Чок'ї Дракпа Єше Палсанпо, 4-й шамарпа (червонокапелюшник), обрали курс на підтримку Нгаван Таші Дракпи, оскільки побоювалися впливу Донйо Дордже, очільника Рінпунпаи, на релігійне життя та монастирі. До того ж десі належав до однією з гілок Каг'ю і мав бути прихильником Гелуг.

1510 року після смерті Цок'є Дордже виступив проти Доньйо Дордже, що загинув 1512 року. Втім боротьба продовжилася проти нового Рінпунпи Нгаванга Намг'яла. 1517 року Нгавану Таші Дракпі вдалося відвоювати Лхасу. В результаті вдалося вдіновити владу в регіоні Уй. Десі, небажаючи засилля Карма Каг'ю,1518 року зняв обмеження на діяльність секти Гелуг, дозволивши їм провести монлам (урочистий фестиваль-молитву) в Лхасі. Дружина десі — Санг'є Пал Домма — підтримувала Далай-ламу II.

В наступні роки вів війни з підкорення регіонів Нгарі, Амдо, Кхам і Цанг, але без значних успіхів. Втім його номінально було визнано володарем Тибету. Зберігав мирні відносини з імперією Мін, відправляючи посольства і торгівців з дарунками, які мінські імператори розглядали як данину.

У 1524 році під тиском родинів вимушен був надати спадкоємецю — Дроваї Гонпо — землі Гонгґар в регіоні Уй і титул гонгма (став співволодарем Тибету), проте помер 1548 року. Інший син Дракпа Юнне став данса (правителем-настоятелем) монастиря Цетханг, що свідчило про визнання його спадкоємцем батька.

1553 року спалахнув заколот знаті, внаслідок чого 1554 року Нгаван Таші Дракпа зрікся влади на користь онука Нгаванга Дракпи Г'ялцена. Втім у 1556 році внаслідок повстання роду Кійшопа зумів повернутися до влади. Втім з цього часу занепад династії Пагмодрупи посилився, оскільки почалося протистояння середмісцевих аристократів.

Помер Нгаван Таші Дракпа 1564 року, після чого почалася боротьба за владу між його онуками Нгавангом Дракпою Г'ялценом й Дракпою Таші Г'ялценом.

Джерела

  • Wang Furen & Suo Wenqing, Highlights of Tibetan History. Beijing 1984.
  • Ya Hanzhang, Biographies of the Tibetan Spiritual Leaders Panchen Erdenis. Beijing 1994.
  • Peter Schwieger, 'Significance of Ming titles conferred upon the Phag mo gru rulers: A reevaluation of Chinese-Tibetan relations during the Ming Dynasty', The Tibet Journal 34-35 2009/10
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.