Небензя Василь Олексійович

Народився 26 лютого 1962 року в місті Волгоград.

У 1983 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин.

З 1983 року на дипломатичній роботі в МЗС СРСР.

З 1988 по 1990 — аташе Посольства СРСР в Таїланді.

З 1990 по 1991 — третій секретар Управління міжнародних економічних відносин МЗС СРСР.

З 1991 по 1992 — другий секретар Управління міжнародних організацій МЗС СРСР.

З 1993 по 1996 — завідувач відділу Департаменту міжнародних організацій МЗС Росії.

З 1996 по 2000 — радник, старший радник Постійного представництва Росії при ООН в Нью-Йорку.

З 2000 по 2006 — начальник відділу, заступник директора Департаменту міжнародних організацій МЗС Росії.

З 2006 по 2011 — заступник Постійного представника при СОТ в Женеві.

З 2011 по 2012 — заступник Постійного представника Росії при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.

З 2012 по 2013 — директор Департаменту з гуманітарного співробітництва та прав людини МЗС Росії.

З 2013 по 2017 — заступник Міністра закордонних справ Російської Федерації[4].

21 квітня 2017 року Міністерство закордонних справ Росії запропонувало кандидатуру Василя Небензі на пост Постійного представника Російської Федерації при Організації Об'єднаних Націй.

25 травня 2017 року кандидатура схвалена профільним комітетом Державної Думи РФ.

29 травня 2017 року — профільний комітет Ради Федерації. Призначено на посаду Постійного представника Російської Федерації при Організації Об'єднаних Націй і в Раді безпеки ООН указом Президента Росії Путіна 27 липня 2017 року.

• Мати — Небензя Антоніна Тимофіївна (1923);
• Батько — Небензя Олексій Андрійович (1923—1994), заслужений працівник культури Росії
• Дружина — Людмила Русланівна Касінцева (1962)
• Син — Сергій (1994).

• Орден Дружби[5].
• Орден Пошани (2020).
• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2011)[6].
• Медаль «За внесок в створення Євразійського економічного союзу» 2 ступеня (2015)[7].

• Біографія на сайті МЗС Росії