Небольсін Василь Васильович
Небольсін Василь Васильович (30 травня 1898, Харків — 29 жовтня 1958, Москва) — радянський диригент. Народний артист РРФСР (1955). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).
| Небольсін Василь Васильович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 червня 1898[1] |
| Місце народження | Харків, Російська імперія |
| Дата смерті | 29 жовтня 1958[2][1] (60 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | диригент, музичний педагог, музикант |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди |
     |
У 1914 році закінчив Полтавське музичне училище по класу скрипки. Потім навчався в Музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (з 1919 — Державний інститут музичної драми) по класу скрипки і у А. М. Корещенко по класу композиції. У 1916—1917 рр. грав в оркестрі С.Кусевицького. У 1920, після закінчення інституту, прийнятий в Большой театр на посаду хормейстера. У 1922 році дебютував там же як диригент.
Викладав диригування в МДК імені П. І. Чайковського (1940—1945).
Похований на Введенському кладовищі.
Творчість
Під управлінням Небольсіна ставилися переважно опери російського класичного репертуару:
- «Іван Сусанін» М. І. Глінки
- «Борис Годунов» і «Хованщина» М. П. Мусоргського
- «Пікова дама» і «Мазепа» П. І. Чайковського
- «Садко», «Сказання про невидимий град Китеж», «Золотий півник» М. А. Римського-Корсакова
- «Дубровський» Е. Ф. Направника
Небольсін також диригував балетними спектаклями, а з 1928 — симфонічними концертами МГАФ, де крім іншого керував концертними виконаннями опер російського і зарубіжного репертуару. Написав два балети, дві симфонії та інші твори.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- SNAC — 2010.
Посилання
- Небольсін Василь Васильович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 195.