Невільницький берег

Невільницький Бе́рег (англ. Slave Coast, порт. Costa dos Escravos, фр. Côte des Esclaves «Рабський берег») — у XVI — XIХ ст. назва узбережжя Бенінської затоки у Західній Африці, між річкою Вольта і Лагоською лагуною[1]. Нині займає терени Того, Беніну та західної Нігерії. Назва походить від африканських рабів-невільників, яких продавали в ході трансатлантичної работоргівлі. Протягом XVI — XVIII ст. контролювався здебільшого Англією та Голландією. Був найбільшим центром работоргівлі в Африці. З Невільницького берега рабів увозили, головним чином, до Бразилії та островів Карибського моря. Основними портами, звідки збували невільників були Лагос, Великий та Маленький Попо, Порто Ново, Бадагрі.

Карта 1729 р.

Основні работорговельні регіони Західної Африки.