Невірні

Невірні — термін, використовуваний у деяких релігіях, особливо в християнстві й ісламі, для позначення атеїстів, представників інших релігій[1] і тих, хто сумнівається або відкидає основні догмати релігії[2][3][4].

Християнство

Християни традиційно називають невірними людей, що належать до інших релігійних груп або активно відкидають християнство[5]. У католицизмі невірним вважається той, хто (на відміну від єретика) взагалі не вірить у християнське вчення і заперечує божественність Ісуса Христа.

Надалі визначення терміна було розширено для того, щоб включити в нього інші форми невіри, наприклад, такі як:

  • деїзм — визнання існування Бога і створення ним світу, але заперечення більшості надприродних і містичних явищ, божественного одкровення і релігійного догматизму;
  • атеїзм — невіра в бога, заперечення його існування;
  • скептицизм — сумнів, як принцип мислення, особливо сумнів у надійності істини;
  • агностицизм — визнання принципової неможливості пізнання об'єктивної дійсності тільки через суб'єктивний досвід і неможливість пізнання будь-яких граничних і абсолютних основ реальності.

Нині використання терміна «невірний» знизилося[6]. Причиною цього, найпевніше, є бажання основних християнських конфесій брати участь у діалозі з представниками інших конфесій[7]. Слова «невірний», «невірні» (грец. ἄπιστος), зустрічаються в Новому Заповіті[8].

Іслам

В ісламі для означення невірних використовується арабське слово кафір (букв. «приховує»). В ісламській доктрині цей термін стосується людини, яка не визнає єдиного Бога (Аллаха) і заперечує пророчу місію Мухаммеда. Для позначення християн та юдеїв використовується термін люди Писання (араб. اهل الكتاب‎ — ахль аль-Кітаб)[9][10][11].

Слово кафір останнім часом також стало вважатися образливим[12] і деякі ісламські богослови забороняють використовувати це слово.

У часи Османської імперії турецькі мусульмани стосовно греків, вірмен та інших християнських народів використовували слово «гяур». Воно походить від перського «габр», яке, в свою чергу, походить від арабського слова «кафір»[9][13][14][15].

Юдаїзм

В юдаїзмі язичників називають ідолопоклонниками або «тими, що поклоняються зіркам». Атеїстів і єретиків в юдаїзмі іменують епікоросами[16]. Термін кофери застосовується тільки до віровідступників[17].

Примітки
  1. Невірний. Академічний тлумачний словник (1970—1980) (укр). Процитовано 19 лютого 2021.
  2. «An unbeliever with respect to a particular religion, especially Christianity or Islam». — Infidel // The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition, Houghton Mifflin Company.
  3. Infidel // Random House Unabridged Dictionary, Random House, 2006.
  4. "infidel." The Oxford Pocket Dictionary of Current English. 2009.. Oxford University Press. Процитовано 2 лютого 2013.
  5. Weckman, pp. 64-65
  6. Infidels. — Random House.. — "Likewise, "infidel, « which had still been in use in the early nineteenth century, fell out of favor with hymn writers.».
  7. Russell B. Shaw, Peter M. J. Stravinskas, Our Sunday Visitor's Catholic Encyclopedia, Our Sunday Visitor Publishing, 1998, ISBN 0-87973-669-0 p. 535.
  8. 1-е послание к Коринфянам 6:6, 10:27; 2-е послание к Коринфянам 6:14-15; Послание к Титу 1:15; 1-е послание к Тимофею 5:8; Откровение святого Иоанна Богослова 21:8.
  9. «Infidel» in An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies, p. 630
  10. «Kafir» // An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies — P. 702
  11. Questions about Ahl-e Kitab[недоступне посилання з Октябрь 2018] by the Grand Ayatollah Ali al-Sistani
  12. Bjorkman, W. «Kafir». // Encyclopaedia of Islam. — Brill, Brill Online.
  13. гяур — а, м., одуш. (тур. giaur < перс. gäbr < араб. kāfir неверный). Презрительное название иноверца у мусульман. — Крысин Л. П. Толковый словарь иностранных слов. — М: Русский язык, 1998.
  14. гяур — [тур. < ар.] — у мусульман — общее название всех иноверцев — Большой словарь иностранных слов. — М.: Издательство «ИДДК», 2007.
  15. Гяур // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  16. Эпикорос // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  17. Cassell's Disctionary of Word Histories. Adrian Room. Cassell 2002.

Література
  • Невірний. Академічний тлумачний словник (1970—1980) (укр). Процитовано 19 лютого 2021.
  • Пьер Виймар. Крестовые походы. — СПб, 2003
  • Васильев А. А.. История Византийской империи, Том II. От начала Крестовых походов до падения Константинополя
  • Johnson, James Turner. The Holy War Idea in Western and Islamic Traditions. — University Park: Pennsylvania State University Press,1997
  • Espin, Orlando O.; Nickoloff, James B. An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies, Liturgical Press, 2007. ISBN 0-8146-5856-3
  • Kant, Immanuel. Religion within the Boundaries of Mere Reason. Trans. and eds. Allen Wood and George Di Giovanni. — Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, [1793] 1998.
  • Matar, Nabil I. Islam in Britain, 1558—1685. — Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, 1998.
  • Merriam-Webster's Dictionary of Synonyms, Merriam-Webster Inc., 1984. ISBN 0-87779-341-7
  • Tomlins, Christopher L.; Mann, Bruce H. The Many Legalities of Early America. — UNC Press, 2001 ISBN 0-8078-4964-2
  • Vries, Hent de. Religion and Violence: Philosophical Perspectives from Kant to Derrida. — Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press, 2002.
  • Watt, William Montgomery. Islamic Revelation in the Modern World. — Edinburgh: Edinburgh University Press, 1969.
  • Weckman, George. The Language of the Study of Religion: A Handbook, 2001, Xlibris Corporation. ISBN 0-7388-5105-1
  • Williams, Robert A. The American Indian in Western Legal Thought: The Discourses of Conquest. — Oxford.:Oxford University Press, 1990. ISBN 0-19-508002-5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.