Негативна афективність

Негативна афективність (НА) — це особистісна характеристика, яка стосується досвідчування негативних емоцій і низької самооцінки[1]. Негативна афективність – парасольковий термін для низки негативних емоцій, включно з гнівом, зневагою, огидою, відчуттям провини і страху[2], а також знервованості. Низька негативна афективність характеризується частим перебуванням у стані спокою і душевного миру, а також зі станами впевненості, активності і великого ентузіазму.

Різні люди відрізняються рівнем негативної емоціональної реактивності[3]. Негативна афективність як риса приблизно відповідає домінантному особистісному чиннику тривожності/невротичності в рамках "Великої п'ятірки" особистісних рис[4]. Невротична особистість може страждати від різких перепадів настрою, частих нападів суму і занепокоєності[1][3]; вияви невротизму можуть стати симптомом розвитку і початку усіх поширених психічних захворювань[5]. Дослідження показують, що негативна афективність співвідноситься з різного роду показниками: самоповідомленим стресом і нездатністю впоратися з життєвими труднощами[1][6][7], скаргами на здоров'я і частотою неприємних подій[8]. Часто мають місце також підвищення ваги тіла та скарги на психічне здоров'я.


Див. також

Позитивна афективність

Примітки
  1. Watson, D.; Clark, L. A. (1984). Negative affectivity: The disposition to experience negative aversive emotional states. Psychological Bulletin 96: 465–490. PMID 6393179. doi:10.1037/0033-2909.96.3.465.
  2. Koch, Alex S.; Forgas, Joseph P.; Matovic, Diana (August 2013). Can negative mood improve your conversation? Affective influences on conforming to Grice's communication norms. European Journal of Social Psychology 43 (5): 326–334. doi:10.1002/ejsp.1950.
  3. Tellegen, A. (1985). Structures of mood and personality and their relevance to assessing anxiety, with an emphasis on self-report. In A. H. Tuma & J. D. Maser (Eds.), Anxiety and the Anxiety disorders, (pp. 681-706), Hilssdale, NJ: Erlbaum.
  4. Jeronimus, B.F., Ormel, J., Aleman, A., Penninx, B.W.J.H., Riese, H. (2013). Negative and positive life events are associated with small but lasting change in neuroticism. Psychological Medicine 43 (11): 2403–15. PMID 23410535. doi:10.1017/s0033291713000159.
  5. Jeronimus, B.F., Kotov, R., Riese, H., Ormel, J. (2016). Neuroticism's prospective association with mental disorders halves after adjustment for baseline symptoms and psychiatric history, but the adjusted association hardly decays with time: a meta-analysis on 59 longitudinal/prospective studies with 443 313 participants. Psychological Medicine 46: 1–24. PMID 27523506. doi:10.1017/S0033291716001653.
  6. Tessler, R.; Mechanic, D. (1978). Psychological distress and perceived health status. Journal of Health and Social Behavior 19: 254–262. doi:10.2307/2136558.
  7. Wills, T. A. (1986). Stress and coping in early adolescence: Relationships to substance use in urban school samples. Health Psychology 5: 503–529. doi:10.1037/0278-6133.5.6.503.
  8. Jeronimus, B. F., Riese, H., Sanderman, R., Ormel, J. (2014). Mutual Reinforcement Between Neuroticism and Life Experiences: A Five-Wave, 16-Year Study to Test Reciprocal Causation. Journal of Personality and Social Psychology 107 (4): 751–64. PMID 25111305. doi:10.1037/a0037009.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.