Негритянська раса

Негритя́нська ра́са — одна з людських рас, відноситься до так званих малих рас. Поширена в тропічних районах Африки на півдні від Сахари. Внаслідок работоргівлі представники негритянської раси були переселені до Нового Світу, де тепер становлять значну частку населення, а в деяких регіонах, наприклад, в Карибському, переважають. Негритянська раса разом з центральноафриканською і південноафриканською входять до складу великої негроїдної раси[1]. Представники негритянської раси становлять абсолютну більшість серед усіх негроїдів[2][3].

Негритянська раса поряд з негрільською (центральноафриканською), бушменською (південноафриканської) і іншими виділяється в складі екваторіальної (австрало-негроїдної) раси в класифікації Я. Я. Рогінського і М. Г. Левіна[4]. У роботах Г. Ф. Дебеца популяції негритянського типу представлені як суданська, нілотська і південноафриканська малі раси африканської гілки негро-австралоїдної раси[5][6], в дослідженнях В. В. Бунака — як суданська, нілотська і негро-гвінейська малі раси африканської гілки тропічного расового стовбура[7][8].

У літературі, що випускається за межами пострадянського простору, стосовно негритянської раси найчастіше застосовують термін «негроїдна» у вузькому сенсі (без пігмеїв і койсаноїдів)[9].

Ознаки

Представники народу акан (Кот-д'Івуар)

Якщо не брати до уваги порівняно велику довжину тіла і слабкий ріст вусів і бороди, всі інші негроїдні ознаки у представників негритянської малої раси виражені найбільш чітко. В цілому негритянська раса характеризується наступними ознаками[10][3] :

темна пігментація шкіри, що варіює в різних популяціях від темно-коричневого до синьо-чорного відтінку;
темний колір райдужки очей;
кучеряве чорне волосся;
широка і плоска форма носа;
дуже товсті губи;
доліхокранія, менш виражена ніж у представників азійської меланезійської раси, зустрічаються також ознаки мезокранії;
прогнатизм, розвинений більшою мірою, ніж у меланезоїдів;
середній або високий зріст;
витягнута статура;
вузькі кисті рук і стопи.

Типи

Представники негритянської раси різних регіонів досить сильно відрізняються за своїми расовими ознаками: відзначається відмінність у відтінках кольору шкіри, розрізняються ширина носа, товщина губ, а також довжина тіла і деякі інші ознаки[11]. Традиційно виділяють кілька локальних варіантів негритянської раси, званих антропологічними типами[12][13]:

суданський (негро-гвінейський) тип, в якому найбільш яскраво представлені всі негроїдні ознаки (поширений в Західній Африці на узбережжі Гвінейської затоки — в регіонах Судан і Гвінея);
центральноафриканський (західно-бантоїдний, палеонегроїдний) тип, який характеризується нижчим зростом, більш розвиненим третинним волосяним покривом на обличчі та трохи світлішою шкірою, ніж у суданських популяцій (цілком імовірна для цього типу домішка негрильскої раси, поширеної в дощових лісах басейну річки Конго);
східно-бантоїдний тип з більш випнутим і вузьким носом і трохи менш товстими губами в порівнянні з суданським типом (поширений в саванах на схід від басейну річки Конго);
південноафриканський типз трохи світлішою шкірою і, можливо, в середньому нижчим ростом, ніж у суданських популяцій (найімовірніше, на появу вказаних ознак могло вплинути змішання негроїдних груп з койсаноїдами, поширених в посушливих районах Південної Африки);
нільський (східноафриканський) тип, що виділяється самою темною шкірою і високим зростанням як серед негроїдних популяцій, так і в цілому серед всіх інших людей планети, характеризуються менш вираженим прогнатизмом, менш товстими губами, більш вузьким обличчям і вкрай витягнутою статурою з довгими кінцівками (імовірна домішка ефіопської раси, поширеної в саванах Центральної і Східної Африки, у верхній течії Нілу).

Про наявність зазначених типів можна говорити лише приблизно, оскільки всі ці антропологічні типи слабо вивчені, а деякі варіанти так і залишаються недослідженими та неописаними[3][13].

По межах ареалу негритянські раси зустрічаються різного роду перехідні та змішані антропологічні типи — з домішками ефіопської, центральноафриканської, південноафриканської й південноєвропеоїдної рас. Зокрема, у скотарів, що живуть в саванах Західної та Східної Африки, простежується домішка південних європеоїдів і веддоїдів— в цих популяціях відзначаються високий зріст, часто мають світлішу шкіру, слабше виражений прогнатизм, більш виступає і менш широкий ніс і інші ознаки[14].

Примітки

Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167.
Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 163—165.
Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
Схемы расовых классификаций человечества Г. Ф. Дебеца и Я. Я. Рогинского и М. Г. Левина в статье И. В. Перевозчикова «Расы человека». — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1.(Перевірено 30 грудня 2017)
Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 165—166.
Схема расовой классификации человечества В. В. Бунака в статье И. В. Перевозчикова «Расы человека». — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1.(Перевірено 30 грудня 2017)
Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Происхождение негрской расы. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)
Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
Брук С. И., Чебоксаров Н. Н. Расы человека / Редкол.: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко, А. Н. Кожановский, Л. Е. Куббель, В. М. Макаревич, А. И. Першиц, В. В. Пименов, П. И. Пучков, Н. Е. Руденский, В. А. Тишков; гл. ред. Ю. В. Бромлей; Науч.-ред. совет изд-ва «Советская энциклопедия», АН СССР; Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая // Народы мира: историко-этнографический справочник. — М. : «Советская энциклопедия», 1988. — 23 січня. — С. 17, 23.
Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167—168.
Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Первые настоящие негроиды: голоцен. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)
Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)

Література

Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Антропология: Учебно-методический комплекс [Электронный учебник]. — М. : Институт дистантного образования Российского университета дружбы народов, 2004. — 459 с. (Перевірено 30 грудня 2017)

Посилання

Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Природный ареал западно-экваториальной (негроидной) расы. Негрская раса. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)
Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. О негрской и меланезийской расах. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 2016-1-24.(Перевірено 30 грудня 2017)
Негрская малая раса. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 30 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)
Негроиды — Станислав Дробышевский («ПостНаука») на YouTube(Перевірено 30 грудня 2017)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)

[БРЭ._Негрская_раса2-2] Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)

[FOOTNOTEАлексеева,_Богатенков,_Дробышевский2004167-3] Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167.

[FOOTNOTEАлексеева,_Богатенков,_Дробышевский2004163—165-4] Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 163—165.

[5] Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)

[6] Схемы расовых классификаций человечества Г. Ф. Дебеца и Я. Я. Рогинского и М. Г. Левина в статье И. В. Перевозчикова «Расы человека». — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1.(Перевірено 30 грудня 2017)

[FOOTNOTEАлексеева,_Богатенков,_Дробышевский2004165—166-7] Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 165—166.

[8] Схема расовой классификации человечества В. В. Бунака в статье И. В. Перевозчикова «Расы человека». — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1.(Перевірено 30 грудня 2017)

[9] Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Происхождение негрской расы. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)

[БРЭ._Негрская_раса3-10] Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)

[11] Брук С. И., Чебоксаров Н. Н. Расы человека / Редкол.: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко, А. Н. Кожановский, Л. Е. Куббель, В. М. Макаревич, А. И. Першиц, В. В. Пименов, П. И. Пучков, Н. Е. Руденский, В. А. Тишков; гл. ред. Ю. В. Бромлей; Науч.-ред. совет изд-ва «Советская энциклопедия», АН СССР; Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая // Народы мира: историко-этнографический справочник. — М. : «Советская энциклопедия», 1988. — 23 січня. — С. 17, 23.

[FOOTNOTEАлексеева,_Богатенков,_Дробышевский2004167—168-12] Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167—168.

[Первые_настоящие_негроиды:_голоцен-13] Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Первые настоящие негроиды: голоцен. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.(Перевірено 30 грудня 2017)

[БРЭ._Негрская_раса4-14] Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)