Нейтринний детектор

Нейтринний детектор (англ. Neutrino detector) — це комплекс, збудований для вивчення нейтрино. Через природу слабкої взаємодії, яка притаманна для взаємодії нейтрино з іншими елементарними частинками, розмір детектора має бути дуже великим та спроможним спіймати значну кількість нейтринних частинок. Переважна кількість нейтринних детекторів збудовані під землею з метою запобігти впливу космічного випромінювання та будь-яких інших джерел природного радіаційного фону[1]. Нейтринна астрономія, як самостійна галузь все ще знаходиться на початковому етапі свого розвитку, і має лише декілька відомих близьких іншопланетнних джерел нейтрино. Це Сонце та наднова SN 1987A. Нейтринні обсерваторії «відкриють для астрономів нове бачення для вивчення Всесвіту»[2].

Використовують велику кількість методів детектування нейтрино.

Джерела
  1. KENNETH CHANG (26.4.2005). Tiny, Plentiful and Really Hard to Catch. Нью-Йорк Таймс. Процитовано 28.3.2016. (англ.)
  2. Ian Sample (23.1.2011). The hunt for neutrinos in the Antarctic. Гардіан. Процитовано 28.4.2016. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.