SN 1987A

SN 1987A — наднова, яка спалахнула у Великій Магелановій Хмарі[1], що є карликовою галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху, приблизно за 50 кілопарсек від Сонця. Світло спалаху досягло Землі 23 лютого 1987 року. Оскільки це була перша наднова, що спостерігалась 1987 року, вона отримала позначення SN 1987A. У максимумі блиску її було видно неозброєним оком, максимальна видима зоряна величина +3m. Це найближчий та один з найяскравіших спалахів наднової з часів винаходу телескопу.

Вигляд SN 1987A, який передав «Хаббл» через 20 років після вибуху

SN 1987A є надновою типу II, що утворюються на кінцевому етапі з одиночних масивних зір.

Зоря-попередник та спалах
Вигляд спалаху за 9 років з 1994 до 2003, який спостерігав телескоп Хабл

Зорею-попередником SN 1987A був блакитний надгігант Sanduleak −69° 202 із масою близько 17 M☉. Спалах призвів до перегляду деяких засад теорії зоряної еволюції, оскільки вважалось, що спалахувати як наднові можуть лише червоні надгіганти[2].

Нейтринний спалах

Приблизно за 3 години до візуального спалаху нейтринні обсерваторії Kamiokande II, IMB та Баксан зареєстрували спалах нейтрино, що тривав менше ніж 13 секунд. Хоча за цей час було зареєстровано всього 24 нейтрино та антинейтрино, це суттєво перевищило фон. Це був перший випадок реєстрації нейтрино від спалаху наднової. За сучасними уявленнями, нейтрино виносять близько 99 % всієї енергії, що виділяється під час спалаху. Всього утворилося близько 1058  нейтрино із загальною енергією приблизно 1046 джоулів.

Нейтрино та антинейтрино досягли Землі майже одночасно, що стало підтвердженням загальноприйнятої теорії, за якою гравітаційні сили діють на матерію та антиматерію однаково.

Залишки наднової
Залишок наднової SN 1987A, що розширюється, та його взаємодія з навколишнім середовищем. Зображення у рентгенівських променях (Чандра) та і у видимому світлі (Хаббл).

Залишок[3] SN 1987A є об'єктом пильної уваги[4][5]. Цікавою особливістю є два симетрично розташованих не надто яскравих кільця, які відкрито 1994 року[6]. Їх походження не до кінця зрозуміле.

Після десятиліть пошуків, в 2020 році астрономи нарешті знайшли ядро зорі, що сколапсувала, яке стало нейтронною зорею, як і повинно було б бути відповідно до моделей цього явища.[7] Відкриття здійснили завдяки спостереженню телескопа ALMA.

Посилання

Примітки
  1. Что происходит со сверхновой SN1987A? (рос.)
  2. Тайна ближайшего взрыва сверхновой (рос.)
  3. Рентгеновские кольца вокруг SN1987A (рос.)
  4. Создано первое трехмерное ВИДЕО взорвавшейся сверхновой звезды (рос.)
  5. Телескоп Hubble зробив знімки наднової
  6. Кольцо вокруг сверхновой SN1987A (рос.)
  7. skyandtelescope.org -NEUTRON STAR FOUND IN SUPERNOVA 1987A
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.