Некромантія

Некромантія (від грец. νεκρός — мертвий і грец. μαντεία — гадання) — вид магії, що вивчає методи й техніки впливу на світ померлих з метою отримання від духів інформації чи допомоги. В основі даної практики лежить переконання в тому, що мертві володіють особливою могутністю й можуть протегувати живим.

Саул та Ендорська відьма, картина Якоба Корнеліуса (нід. Jacob Cornelisz. van Oostsanen), 1526 рік

Історія

У Стародавній Греції некроманти в стані трансу викликали духів в святилищах Аїда та Персефони. Ці святилища будувалися звичайно в сакральних, близьких до підземного світу місцях: печерах, ущелинах, поблизу гарячих мінеральних джерел.

Починаючи з епохи Ренесансу некромантія з певних причин стала асоціюватися з чорною магією та демонологією в цілому, поступаючись місцем раннього, більш специфічному значенню. Окультист Еліфас Леві в своїй книзі «Dogma et Ritual» визначає некромантію як спосіб пожвавлення астральних тіл.

Пізніше некромантія стала окремим напрямом у магії.

Національний науковий фонд відносить можливість спілкування з духами померлих до однієї з найпоширеніших серед американців псевдонаукових помилок [1].

Знамениті некроманти
  • Реальний (історичний) доктор Фауст був відомий як некромант і демонолог.
  • Граф Каліостро називав себе некромантом, однак насправді під некромантією мав на увазі лише спіритизм.
  • Одна з найвідоміших, некромантка Аніта Блейк описується у письменниці Лорел Гамільтон.

У популярній культурі

Некромантії присвячені:

Див. також

Примітки
  1. National Science Board (2006). Chapter 7: Science and Technology: Public Attitudes and Understanding. Science and Engineering Indicators 2006. Національний науковий фонд. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 27 вересня 2011. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.