Нелу Вінгада

У дорослому футболі дебютував виступами за команду «Атлетіку» (Лісабон), в якій провів більшу частину своєї ігрової кар'єри.

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Белененсеш», де залишився у тренерському штабі після закінчення кар'єри.

1981 року очолив тренерський штаб клубу «Белененсеш», після чого керував кількома колективами нижчих португальських ліг.

1988 року Вінгада увійшов до тренерського штабу Карлуша Кейроша в молодіжній збірній Португалії. У 1993 році після відходу Кейроша з поста наставника збірної Португалії, Вінгада деякий час керував головною командою країни, а потім працював і з молодіжною збірною, з якою став бронзовим призером молодіжного чемпіонату світу 1995 року у Катарі.

У 1995 році фахівець очолив олімпійську збірну Португалії, яку він вивів на Олімпійські ігри в Атланті. На них португальці зайняли четверте місце.

У 1996—1997 роках Вінгада був головним тренером збірної Саудівської Аравії. Її він привів до перемоги в Кубку Азії 1995 року, а потім кваліфікувався зі збірною на чемпіонат світу 1998 року, втім ще до початку «мундіалю» Вінгада був звільнений.

З літа 1997 року працював асистентом англійця Грема Сунеса у «Бенфіці», після чого кілька років очолював португальський «Марітіму». У 2001 році Вінгада вивів скромний клуб до фіналу Кубка Португалії. У 2003 році фахівець поступився своєю посадою росіянину Анатолію Бишовцю і отримав запрошення від Кейруша увійти в його тренерський штаб в мадридському «Реалі», втім Вінгада відкинув цю пропозицію[1].

2003 року став головним тренером єгипетського «Замалека», який наступного року привів до титулу чемпіона країни. Після успішного сезону він один рік працював з олімпійською збірною Єгипту. Команда не змогла вийти на Олімпійські ігри 2008 року у Пекіні, що було головною метою його підписання. Хоча футбольна асоціація Єгипту хотіла, щоб Вінгада продовжував тренувати команду, він вирішив відмовитися від своєї посади.

Згодом протягом 2005—2007 років очолював тренерський штаб клубу «Академіка», а влітку 2007 року підписав угоду з марокканським клубом «Відад» (Касабланка). Через шість тижнів після того, як він обійняв посаду, він зненацька пішов у відставку. Основна причина полягала в тому, що він прийняв запрошення Футбольної асоціації Йорданії очолити збірну Йорданії, підписавши 16-місячний контракт. Головним завданням португальця стало підготувати команду Йордану до кваліфікації чемпіонату світу 2010 року[2]. Після того, як Нелу не зміг пройти перший тур кваліфікації, він вирішив піти у відставку.

9 лютого 2009 року Вінгада був офіційно названий головним тренером іранського клубу «Персеполіс»[3], де пропрацював лише кілька місяців, а у червні 2009 році тренер був призначений на пост наставника єгипетського «Аль-Аглі», проте вже через шість днів після підписання контракту він пішов з клубу через сімейні проблеми.[4][5] Натомість 24 червня 2009 року він був призначений тренером «Віторії» (Гімарайнш) в його рідній Португалії, втім і тут на посаді надовго не затримався і 7 жовтня 2009 року після чотирьох місяців був звільнений через погані результати[6].

14 грудня 2009 року очолив південнокорейський «Сеул», з яким у першому ж сезоні став чемпіоном та володарем Кубка ліги[7][8][9]. 13 грудня 2010 року «Сеул» запропонував продовжити термін дії контракту ще на один рік, але сторони не погодили умови заробітної плати і тренер повернувся до Португалії[10].

28 серпня 2011 року очолив клуб китайської Суперліги «Далянь Шиде» і працював з командою аж до моменту розформування клубу в кінці 2012 року.

У 2014 році тренер знову возз'єднався в дуеті з Карлушом Кейрушом. Нелу Вінгада увійшов до тренерського штабу збірної Ірану на Чемпіонаті світу з футболу в Бразилії[11], після чого очолив олімпійську команду Ірану, з якою мав працювати до Олімпіади 2016 року[12]. Під керівництвом Вінгади команда взяла участь у футбольному турнірі Азійських ігор 2014 року у Південній Кореї. Іранці у першому матчі розгромно поступились в'єтнамцям (1:4), а в другій грі сенсаційно зіграли внічию 1:1 з Киргизстаном та закінчили на останньому місці у групі, показавши найгірший результат Ірану за всю історію змагань[13]. Внаслідок цього 9 листопада 2014 року Вінгада був звільнений з посади[14].

У січні 2016 року очолив «Марітіму», з яким працював до кінця сезону, зайнявши 13 місце у чемпіонаті, втім дійшовши до фіналу Кубка португальської ліги, де його клуб розгромно програв «Бенфіці» (2:6)[15]

У липні 2016 року було оголошено про те, що Вінгада буде новим головним тренером клубу «Норт-Іст Юнайтед» з Суперліги Індії[16], де працював до 15 травня 2017 року, оскільки йому запропонували нову роботу головного тренера у збірній Малайзії. 15 травня 2017 року Нелу Вінгада був офіційно оголошений новим головним тренером національної збірної Малайзії із важким завданням пожвавити малайзійський футбол[17]. Його перший матч припав на відбір до Кубку Азії 2019 року проти Лівану, який закінчився поразкою 1:2. Загалом всі сім матчів, в яких командою керував португалець, закінчилися поразками, включаючи товариські матчі. В результаті 6 грудня 2017 року Нелу подав у відставку. У короткій заяві, опублікованій на сайті асоціації, 64-річний тренер пояснив, що рішення було прийнято після зустрічі з президентом ФАМ Тунку Ісмаїлом Султаном Ібрагімом[18].

• Нелу Вінгада на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Нелу Вінгада на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)