Ненній (історик)

Не́нній (лат. Nennius) — валлійський історик VIII—IX століття, автор «Історії бритів» (лат. Historia brittonum), де описується історія Британії від заселення острова до епохи короля Артура (VI ст.) і наводяться окремі дані про пізніші періоди.

Ім'я та біографія валлійського вченого Неннія спірні: у передмові він називається себе учнем єпископа Ельводуга (Ельвода), про смерть якого в 809 році повідомляють валлійські аннали. «Історія бритів» дійшла у кількох редакціях: розлогій, короткій з передмовою і короткій без передмови. Твір Неннія залишається одним з основних письмових джерел з історії ранньосередньовічної Англії. «Історія бритів» оповідає про римське панування, набіги піктів, скоттів і саксів та їхню боротьбу з бритами, появу германських племен (англів і саксів) у Британії, англосаксонське завоювання Британії. Фактично «Історія бритів» є компіляцією з Єроніма, ірландських і англосаксонських анналів, епічних поем бритів; крім того, вона містить одну з ранніх версій історії про походження ірландців, яка пізніше була розроблена в «Книзі захоплень Ірландії» . Розповідь безсистемна і довіри до неї мало. Вперше з'являється легенда про «короля Артура», якого Ненній називає римським ім'ям Артор, вважаючи його вождем бритів, які здобули дванадцять перемог над германцями. Остання серед них — Битва при горі Бадон. Легендарна традиція пов'язує Артора з Амброзієм Авреліаном. Ненній докладно розповідає переказ про Хенгеста і Хорса. Крім того, в «Історії бритів» викладено генеалогію англосаксонських королів до 796 року. Середньовічний ірландський переклад Неннія (так звана Lebor Breatnach) також є цінним історичним джерелом.