Ненсі Ворд

Ненсі Ворд (1738—1822 або 1824) «військова жінка» з племені черокі. Цей статус дозволяв їй брати участь у зборах і приймати рішення разом з вождями племені та іншими військовими жінками. Вірила в мирне співіснування з євроамериканцями і вела з ними переговори, також була послом, відіграла значну роль у збереженні миру. Її діяльність сприяла суттєвим змінам у спільноті черокі[4].

Ненсі Ворд
Народилася 1738
Теннессі, США
Померла 1822[1] або 1824[1]
Поховання
Країна  США
Національність черокі[2][3]
Діяльність політична діячка

Військова жінка

Ненсі народилася в головному місті черокі, Чоті. Її чероцьке ім'я Nanyehi, що перекладається як «та, хто йде першою». Вона була дочкою британського офіцера і сестри вождя черокі (з клану Вовків) і знала обидві мови (англійську та мову черокі)[4]. У своєму племені вона носила високий титул «військової жінки», який дозволяв їй брати участь у вищих зборах і приймати рішення нарівні з усіма. Цей статус дістався їй після того, як вона продемонструвала себе як хорошого воїна під час військового конфлікту між черокі і плем'ям струмка 1775 року. В тому бою вбито її чоловіка, а Ненсі підняла його зброю і кинулася в бій, ведучи свій народ до перемоги[5]. Так у віці 18 років Ненсі стала членом ради вождів. Її також призначено головою ради жінок і вона взяла на себе роль перемовниці й посла[6].

Ненсі вийшла заміж вдруге. Її новим чоловіком став Браєн Ворд, у якого, однак, на той момент вже була дружина, яка жила в Південній Кароліні. Незабаром він повернувся до своєї першої дружини, але не перестав підтримувати стосунків з Ненсі[7].

Зміни в суспільстві

На початку 1760-х років Черокі уклали союз з англійськими колоністами. В обмін на допомогу індіанців, колоністи обіцяли захищати їх від нападів племені струмка і племені чокто. Це призвело до будівництва військової бази англійців на землях черокі. Однак стався інцидент, у ході якого англійські військові вбили групу індіанців черокі, що поверталися з полювання. Щоб помститися, індіанці вбили 20 поселенців військової бази і з цього почався дворічний конфлікт між черокі і поселенцями[8].

Як військова жінка, Ненсі мала можливість звільняти полонених за власним рішенням. 1776 року вона звільнила з полону місіс Лідію Бін, яку Ненсі привела у свій будинок, щоб вилікувати її поранення, отримане в бою між англійцями і черокі. Місіс Бін навчила Ненсі ткати одяг. До цього моменту черокі робили одяг зі шкур тварин і тканин, куплених у колонізаторів. Це спричинило величезні зміни у всьому суспільстві черокі. Змінився не тільки одяг, але й спосіб життя — тепер жінки ткали, а чоловікам довелося взяти на себе сільськогосподарські роботи, які до цього традиційно вважалися жіночою справою[9].

Місіс Бін також привела Ненсі двох корів з військової бази і навчила доїти їх, доглядати і вирощувати їх, а також навчила її готувати молочні продукти. Ненсі передала ці знання індіанцям і пізніше це допомагало їм вижити в роки, коли мисливці приносили мало здобичі[9].

Обидва ці нововведення стали причинами великих змін у суспільному ладі і способі життя черокі.

Переговори

Ненсі вивчилася мистецтва дипломатії у свого дядька по материнській лінії, вождя Аттікуллакулли[10]. Ненсі вірила в мирні переговори і протягом багатьох років намагалася встановити мир між племенем і англійцями, намагалася запобігати військовим конфліктам, була неофіційним послом свого племені. Її зусилля допомагали запобігати як нападам на англійських поселенців з боку черокі, так і на індіанців з боку англійців[11]. Але не всі її спроби встановити мир і захистити своє плем'я були вдалими. Так, вона намагалася зупинити своїх одноплемінників, які продавали землі колоністам. Вона попереджала їх про наслідки і закликала замість продажу розвивати і збільшувати свої землі, щоб отримувати з них більше благ. Але її слова нехтували і все більше земель відходило прибульцям[12].

1781 року черокі зустрілися з делегацією, яку очолював Джон Севір, щоб поговорити про землі вздовж річки Літл Піджен. Ненсі висловила велике здивування тим, що серед колонізаторів не було жодної жінки-парламентера. А Джон, у свою чергу, був вражений тим, що вона вважала, що таку важливу роботу слід доручити жінці. На це Ненсі відповіла йому: «Ти ж знаєш, що на жінок завжди дивляться як на порожнє місце, а ми — ваші матері, а ви — наші сини. Ми закликаємо вас до миру. І цей мир має тривати вічно. Дозвольте синам ваших жінок бути нашими синами, а наші сини будуть вашими. Дозвольте вашим жінкам почути наші слова»[13]. Пізніше свідки тієї зустрічі говорили, що її промова була дуже зворушливою.

Меморіальна плита на могилі Ненсі Ворд

Пам'ять про Ненсі

Ненсі померла до того, як американці вигнали черокі з залишків їхніх земель. Її поховано на вершині пагорба в Бентоні, Теннессі. 1923 року над її могилою встановлено меморіальну плиту[14].

Також були спроби створити музей Ненсі Ворд. Статую Ненсі, створену 1906 року, вкрадено, Історичне товариство Америки намагається знайти і повернути її[15].

Ненсі пам'ятають не тільки як важливу фігуру для племені черокі, але і як одну з перших жінок в американській політиці.[15]

Примітки

  1. https://books.google.com/books?id=gfic5eOnNDwC&pg=PA34
  2. Starr E. History of the Cherokee Indians and Their Legends and Folk Lore — 1921.
  3. Native American Women: A Biographical DictionaryRoutledge. — ISBN 978-0-415-93020-8
  4. Brooklyn Museum: Nancy Ward. www.brooklynmuseum.org. Процитовано 18 березня 2018.
  5. Transatlantic feminisms in the age of revolutions. — New York : Oxford University Press, 2011. — 1 online resource (xii, 403 pages) с. — ISBN 9780199743490.
  6. Nancy Ward | Native American leader. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 18 березня 2018.
  7. Nanyehi (Nancy) Ward (англ.). National Women's History Museum. Процитовано 18 березня 2018.
  8. Carl Waldman. Encyclopedia of Native American Tribes. — Infobase Publishing, 2014-05-14. — 386 с. — ISBN 9781438110103.
  9. Timberlake, Henry, -1765. The memoirs of Lt. Henry Timberlake : the story of a soldier, adventurer, and emissary to the Cherokees, 1756-1765. — Cherokee, N.C. : Museum of the Cherokee Indian Press, 2007. — xxxii, 176 pages, [8] pages of plates с. — ISBN 9780807831267.
  10. Notable American women, 1607-1950; a biographical dictionary. — Cambridge, Mass., : Belknap Press of Harvard University Press, 1971. — 3 volumes с. — ISBN 9780674627345.
  11. Felton, Harold W., 1902-1991. Nancy Ward, Cherokee. — New York : Dodd, Mead, 1975. — 89 pages с. — ISBN 9780396070726.
  12. Rozema, Vicki, 1954-. Footsteps of the Cherokees : a guide to the eastern homelands of the Cherokee Nation. — 2nd ed. — Winston-Salem, N.C. : John F. Blair, 2007. — xix, 394 pages с. — ISBN 9780895873460.
  13. Indigenous women and feminism : politics, activism, culture. — Vancouver : UBC Press, 2010. — x, 333 pages с. — ISBN 9780774818087.
  14. Women and war : a historical encyclopedia from antiquity to the present. — Santa Barbara, Calif. : ABC-CLIO, 2006. — 1 online resource (2 volumes) с. — ISBN 9781851097708.
  15. Sutton, Jane S. The house of my sojourn : rhetoric, women, and the question of authority. — Tuscaloosa : University of Alabama Press, 2010. — 1 online resource (xii, 219 pages) с. — ISBN 9780817317157.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.