Неофіт
Неофі́т (від грец. νεόφυτος, лат. neóphytus — новозасаджена рослина, в подальшому значенні — новонавернений):
- У ранньому християнстві — особа, що через хрещення була прийнята до церковної громади;
- Через церковне значення — новопосвячений, новохрещений; взагалі — новий прихильник будь-якої релігії[1], церкви, чернечого ордену, каменярської ложі;
- Переносно — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху або новак у чому-небудь.[1]
Див. також
Примітки
- Неофіт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Література
- Словник іншомовних слів. (ред. О. С. Мельничук) — Київ, УРЕ, 1974
- Brockhaus. Enzyklopädie in 30 Bd. 21. Aufl. 2005–2006
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.