Нерезій Єроним
о. Єронім Іван Нерезій ЧСВВ (іноді Нересій[1] пол. Jan Hieronim Nereziusz; ? — 20 вересня 1790) — священик Руської Унійної церкви, василіянин, педагог, проповідник, письменник, архимандрит Василіянського монастиря у Браславі (Білорусь).
| о. Єронім Нерезій ЧСВВ | ||
| ||
|---|---|---|
| 1765 — 1790 | ||
| Обрання: | 1765 | |
| Церква: | Руська унійна церква | |
| Спільнота: | Чин святого Василія Великого | |
| ||
| 1750-1757 — 1761-1765 | ||
| Смерть: | 20 вересня 1790 Вітебська область, Білорусь | |
Життєпис
Був проповідником у Свято-Троїцькому монастирі у Вільно (1745). У 1750—1757, 1761—1765 роках — ігумен Бучацького монастиря ОО. Василіян (від 1991 р. Чесного Хреста Господнього). Ініціатор побудови в м. Бучачі приміщення монастиря біля підніжжя місцевої г. Федір (1751—1753 р.).
У 1754 р. за сприяння Миколи Василя Потоцького заснував і очолив конвікт (школу-інтернат) для 12 учнів із незаможних родин, незалежно від суспільного стану та віросповідання, та 6-класну гімназію (згідно деяких авторів — колегіуму[2][3][4]), в якій 1-го навчального року було 189 учнів, з них 117 українці. Ініціатор будівництва (1765—1771, архітектор Ґотфрід Гофман) монастирської церкви Чесного і животворящого Хреста. У 1765 р. виїхав з Бучача до монастиря оо. Василіян у Браславі, де був призначений архимандритом.[5]
Спричинився до особливого поширення культу Браславської ікони Божої Матері. У 1774 році у Віленській василіянській друкарні видав книгу гомілій на честь Матері Божої, які він виголошував у стінах монастирського храму[6].
Твори
- Flos odorem devotionis spirans ad radios Basilii Magni columnae in avita Nereziorum rosa explicatus alias Hymnus acathistus Ad dulcissimum nomen Jesu Christi… Львів, друкарня Івана Филиповича, 1756.
- Illusirissimo et Excellentissimo Domino Domino Nicolao… Potocki suo Fundatori & Protectori Scholąe Buczacenses… hanc Synopsim rectefactorum Constantini Magni Caesaris, Magnam similitudinem sibi explicantes… Почаїв, [до 24.11 1759].
- Kazanie w dzień w Niebowzięcia Nayswiętszey Maryi Panny w kościele farnym buczackim… Почаїв 1764.
- Kazanie na uroczystosc Przenosin z Ziemi do Nieba Krolowey … Maryi … W Kościele… Zdziencielskim… Roku 1758 miane. Львів, друкарня І. Филиповича, 1765.
- Kazanie o Przenaydostoyniey Matce Boskiey Maryi Pannie na wszystkie jej uroczystości podług obrz. Kła Wschodniego, Вільно 1774.
Примітки
- Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 757—758.
- Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 10. — С. 3858.
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- Баронч в перекладі привілею вживає означення публічні школи і публічні школи латинські → Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 114.
- Бучач і Бучаччина… — С. 403.
- Раскопкі, якія пральюць святло на гісторыю абраза Маці Божай Браслаўскай, благаславіў біскуп Алег Буткевіч. catholic.by (be-by). Процитовано 14 липня 2020.
Джерела
- Стоцький Я. Нерезій Ієронім // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 623. — ISBN 966-528-199-2.
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)