Готфрід Гофман

Ян Ґотфрід Гофман (Jan Gottfried Hoffman, також пол. Godfred Hoffmann[1] р. нар. та см. невідомі) сілезький[2] архітектор XVIII ст.

Готфрід Гофман
Jan Gottfried Hoffman
Народження початок 18 століття
Смерть близько 1775
Країна Священна Римська Імперія, Річ Посполита
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Бучач, Почаїв
Архітектурний стиль бароко, Віленське бароко
Найважливіші споруди Церква Чесного і животворящого Хреста (Бучач), Собор у Почаєві, замок-палац для Юзефа Оссолінського в Ліську

Життєпис

Роботи Гофмана
Почаїв
Лісько
Лісько
Лісько
Угерці Мінеральні
Почаїв
Почаїв
Почаїв
Готфрід Гофман
Бучач
Бучач. Комплекс монастиря Василіян
Собор, Почаївська лавра, головний фасад
Купол собору, Почаївська лавра
Барокова Атлантида україни

Походив із Вроцлава.[3] На замовлення Миколи Василя Потоцького, у 1750-х роках[джерело?] спроєктував Церкву Воздвиження Чесного Хреста (або Хрестовоздвиженську церкву) монастиря отців василіян у Бучачі. Використовував поєднання традицій Львівської — на чолі з Бернардом Меретином — та Віленської — засновником вважається Йоган Кристоф Ґлаубітц — архітектурних шкіл.[4] Автор проєкту перебудови Почаївського монастиря[5] (зокрема, проєкту Успенського собору). 20 лютого 1771 року уклав контракт на будівництво нового храму.[2] Однак виникла потреба експертизи будівництва.[6] Навесні 1775 року для ревізії виконаних робіт і корекції проєктів було запрошено львівського архітектора Петра Полейовського, який 20 квітня 1775 року склав письмовий звіт про обстеження і запропонував значні зміни до вже існуючого проєкту, так що, на думку Збігнева Горнунга, власне його можна вважати фактичним автором проєкту.[7] Пізніше, новий проєкт усього комплексу доручили розробити Францискові Кульчицькому, який також мав керувати будівництвом.[6]

1770 року невідомий архітектор з Почаєва розробив проєкт нової церкви та келій львівського монастиря святого Онуфрія. Через подібність із почаївським храмом, львівський дослідник Володимир Вуйцик припускав, що проєктантом був саме Готфрід Гофман.[8] У 17651771 роках Гофман займався відбудовою замку Юзефа Оссолінського в Ліську.[9]

Примітки

  1. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 58. (пол.)
  2. Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
  3. Łoza S. Hoffman… — S. 132.
  4. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — С. 41, 50., іл. — ISBN 966-7086-24-0.
  5. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл. — С. 42.
  6. Wujcyk W. Architekt lwowski Franciszek Ksawery Kulczycki: (na podstawie badań archiwalnych) // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 158. (пол.)
  7. Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
  8. Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 51. — ISBN 966-95066-4-13.
  9. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Wyd. drugie. — Wrocław : Zakład Narodowy im Ossolińskich, 1996. — T. 8. — S. 366. — ISBN 83-04-04238-X. (пол.)

Джерела

  • Łoza S. Hoffman Gottfried // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 132. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.