Несамовите

Несамови́те — одне з найвищих високогірних озер в Українських Карпатах (1750 м над рівнем моря). Розташоване в межах Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Несамовите
озеро Несамовите
озеро Несамовите
48°07′26″ пн. ш. 24°31′52″ сх. д.
Розташування
Країна  Україна
Розташування  Україна
Івано-Франківська область,
Надвірнянський район
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Висота 1750 м
Глибина середня 1—1,5  м
Довжина 0,088  км
Ширина 0,045  км
Вода
Солоність 0  г/л
Басейн
Витікають без витоку
Інше
Несамовите (Івано-Франківська область)
 Несамовите у Вікісховищі
Вигляд озера Несамовите на тлі Чорногірського хребта

Лежить у межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора).

Загальний опис

Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1—1,5 м. Льодовикового походження. Живиться переважно атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно біля південних берегів вкрите валунами, у північній частині поширені піщано-мулисті відклади. Південний і західний берег кам'янистий: на нього осипаються продукти розпаду скельного схилу. Поверхневого стоку озеро не має, але нижче моренного валу витікає декілька струмків — приток Прута.

Флора і фауна

Морена (шар породи, яку зібрав на своєму шляху льодовик) вздовж протилежного берега вкрита субальпійськими луками, тут ростуть гірська сосна (жереп) і ялівець. Несамовите в останні роки інтенсивно заростає осокою. У наші дні озерне ложе водойми вкрите осоково-сфагновою сплавиною на 40%.[1] На місці зарослих частин озера формуються органогенні ґрунти.[2]

У Несамовитому не водиться жоден вид риби, водночас тут визріває ікра і є пуголовки жаби прудкої і тритонів. Також тут тряпляється вид, внесений до Червоної книги,— жаба прудка (Rana dalmatica), яку в Україні попередньо пов'язували винятково з Притисянським районом[3], тритон карпатський і тритон альпійський.[4]

У водоймі живуть дрібні ракоподібні видів Chydorus sphaericus, Alona sp., Daphnia longispina, Eucyclops speratus та Eudiaptomus vulgaris.[5] Причому у біотопах сфагново-осокової літоралі (ділянки, що періодично підтоплюється) чисельність планктонних ракоподібних сягає до 35,2 тис. осіб на м. кв.[5] В останні роки на озері Несамовитому зафіксовані наслідки глобальних змін клімату, що знайшли вираження, у тому числі, у «цвітінні» води. Причому збудником цього явища став рідкісний для України вид колоніальної водорості Bootryococcus terribilis Komarek et Matvan (Trebouxiophyceae, Chlorophyta).[6]

Екологічні проблеми

Унаслідок рекреаційного навантаження екологічна ситуація на озері Несамовитому досягла загрозливого стану і в разі подальшого ігнорування екологічних вимог водойма може деградувати.[7] Основну небезпеку для озера становить вирубка сосни сланкої — жерепу, розведення вогнищ (на околицях Несамовитого є десятки згарищ), розкладення наметів, масове засмічення території, купання, витолочування природних комплексів. Усі ці дії суперечать природоохоронному статусу і потребують негайної реакції з боку адміністрації Карпатського національного природного парку. Значними викликами для збереження Несамовитого є також неконтрольоване відвідування водойми сотнями туристів щодня (контроль закінчується на в’їзді до нацпарку). Періодичній руйнації піддаються навіть інформаційні щити з повідомленнями про унікальність водойми — їх дерев'яні частини використовували для розведення вогню. Як заходи, здатні покращити ситуацію, можна використати ті, що поширені в інших європейських країнах: супровід груп туристів провідниками і ретельне дотримання затверджених маршрутів та часу відвідин національного природного парку.

Несамовите у культурі

Згідно з народними повір'ями, Несамовите — місце, де робиться погода на Чорногорі. І якщо кинути в озеро камінь або скупатися в ньому, неодмінно піде дощ. Ці вірування опрацював, зокрема, Л. Захер-Мазох у новелі «Опришок», назвавши Несамовите чорним озером, морським оком[8]:

«Місцеві люди вважали, що озера сполучені під землею з морем, і море дивиться у горах на світ ось цими очима, а під час кожного шторму на морі штормують і озерця. Мешканці гір, начебто, знаходили навіть у них уламки кораблів».[9]

Цікаві факти
  • Формою Несамовите трохи нагадує Антарктиду.
  • Деякі посібники з географії твердять, ніби Несамовите розташоване в межах Закарпатської області. Але той факт, що озеро лежить на північний схід від головного гребеня Чорногірського хребта (по якому проходить адміністративна межа між Закарпатською та Івано-Франківською областями), свідчить, що воно належить до Івано-Франківської області. Це також підтверджують сучасні карти.

Фотографії
  • Жаба прудка на Несамовитому
  • Несамовите - дно
  • Несамовите - загальний вид з північного заходу
  • Несамовите - прибережна рослинність

Примітки
  1. Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. – С. 241.
  2. Скиба С., Скиба М., Позняк С. Ґрунти північно-західної частини Чорногірського масиву Українських Карпат // Екологія та ноосферологія. 2006, Т. 17, № 1-2, С. 108, 110.
  3. Горбань І. М. Горбань Л. І. Тенденції зміни фауни земноводних України // Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України / Ковальчук А. А., Фельбаба-Клушина Л. М., Ковальчук Н. Є. та ін.  // Під заг. Ред. Ковальчука А. А. – Ужгород: Ліра, 2006, С. 137.
  4. Гаврилюк О. Екотопічна приуроченість хвостатих земноводних роду Triturus (Rafinesque, 1815) у Чорногорі (Українські Карпати) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2009, Вип. 49, С. 98.
  5. Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
  6. Царенко П. М., Ліліцька Г. Г., Худий О. І., Туновский Я. Незвичне «цвітіння» води озера Несамовите (Чорногора, Українські Карпати) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень. Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: ДрукАрт, 2015. – С. 453.
  7. Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 250-259.
  8. Сав’юк Андрій. Гуцульщина і гуцули в новелі Л. Захер-Мазоха «Опришок» // Султанівські читання. 2012, Вип. 2, С. 158.
  9. Захер-Мазох Л. Вибрані твори. – Львів: Літопис, 1999, С. 136.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.