Нестор Горосіто

Нестор Рауль Горосіто (ісп. Néstor Raúl Gorosito, нар. 14 травня 1964, Сан-Фернандо) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб команди «Хімнасія і Есгріма».

Нестор Горосіто
Нестор Горосіто
Особисті дані
Повне ім'я Нестор Рауль Горосіто
Народження 14 травня 1964(1964-05-14) (57 років)
  Сан-Фернандо, Аргентина
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1983 «Рівер Плейт»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1983–1988 «Рівер Плейт» 105 (7)
1988–1989 «Сан-Лоренсо» 37 (21)
1989–1992 «Сваровскі-Тіроль» 56 (16)
1992–1994 «Сан-Лоренсо» 68 (11)
1994–1995 «Універсідад Католіка» 58 (13)
1996 «Йокогама Ф. Марінос» 6 (3)
1997–1999 «Сан-Лоренсо» 99 (29)
1999–2001 «Універсідад Католіка» 39 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1989–1997 Аргентина 15 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2002–2003 «Нуева Чикаго»
2003–2004 «Сан-Лоренсо»
2005 «Ланус»
2006–2007 «Росаріо Сентраль»
2007–2008 «Архентінос Хуніорс»
2009 «Рівер Плейт»
2010 «Херес»
2011–2012 «Архентінос Хуніорс»
2012–2013 «Тігре»
2014–2015 «Архентінос Хуніорс»
2015–2016 «Альмерія»
2017–2018 «Сан-Мартін» (Сан-Хуан)
2019–2020 «Тігре»
2020–2021 «Олімпія» (Асунсьйон)
2021– «Хімнасія і Есгріма»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 вересня 2021.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав на батьківщині за клуби «Рівер Плейт» та «Сан-Лоренсо», а також австрійський «Сваровскі-Тіроль», чилійський «Універсідад Католіка» та японський «Йокогама Ф. Марінос». Крім тогу у складі національної збірної Аргентини був переможцем (1993) та бронзовим призером (1989) Кубка Америки.

На посаді тренера працював з низкою аргентинських клубів, а також з іспанськими «Хересом» та «Альмерією».

Клубна кар'єра

Народився 14 травня 1964 року в місті Сан-Фернандо в агломерації Великий Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Рівер Плейт». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1983 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 105 матчах чемпіонату. У сезоні 1985/86 Горосіто з командою став чемпіоном Аргентини, і в тому ж році допоміг команді вперше в історії виграти Кубок Лібертадорес та Міжконтинентальний кубок, а наступного року Міжамериканський кубок.

1988 року Нестор перейшов у «Сан-Лоренсо», де, незважаючи на відсутність основних трофеїв, сформував з Альберто Акостою одну з найкращих зв'язок форвардів в Аргентині на той час, ставши у сезоні 1988/89 найкращим бомбардиром чемпіонату з 20 голами. У 1989 році Нестор відправився в австрійський «Сваровскі-Тіроль», де став чемпіоном країни та найкращим футболістом року, але після розформування клубу в 1992 році повернувся в «Сан-Лоренсо». В цілому він зіграв 174 матчі за «синьо-гранатових» і забив 45 голів.

В 1994 році Горосіто став гравцем чилійської «Універсідад Католіки», яка була укомплектована, зокрема, аргентинцями Альберто Акостою і Серхіо Васкесом. Горосіто був куплений, щоб відродити великий дует з Альберто Акостою і обидва були ключовими гравцями «Католіки» в сезонах 1994 і 1995 років, ставши одними з кумирів всіх часів для любителів «Крусадос»[1]. Команда посіла перше місце і виграла міжнародний клубний трофей, Міжамериканський кубок 1994 року, а також Кубок Чилі 1995 року, крім того, команда успішно кваліфікувалася на Кубок Лібертадорес у 1994 і 1995 році. У 1994 році Горосіто був визнаний найкращим гравцем року клубу.

На початку 1996 року Горосіто і Альберто Акоста переїхали до Японії, щоб грати в «Йокогама Ф. Марінос», але Нестор в тому ж році повернувся в «Сан-Лоренсо», де провів ще три сезони.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Універсідад Католіка», у складі якого вже виступав раніше. Вдруге Горосіто прийшов до команди 1999 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2001 році.

Виступи за збірну

1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. В тому ж році був включений до заявки на Кубок Америки 1989 року у Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди. Горосіто з'явився на полі в двох іграх — з Болівією і Уругваєм.

Через чотири роки Горосіто став учасником розіграшу Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, здобувши того року титул континентального чемпіона. На цьому турнірі Горосіто з'явилися у всіх шести матчах збірної — з Болівією, Колумбією, Мексикою, Бразилією, знову Колумбією і Мексикою у фіналі. Нестор також брав участь у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1994 і 1998 року, але не потрапляв в остаточні заявки гравців, які взяли участь у фінальних частинах турніру.

Останній матч за збірну провів 2 квітня 1997 року проти збірної Болівії (1:2) у відборі на французький «мундіаль», забивши в тому матчі свій перший і єдиний гол за збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 19 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Нуева Чикаго» і зумів врятувати команду від вильоту. Після такого початку Горосіто був призначений на посаду тренера «Сан-Лоренсо», з яким посів друге місце у Апертурі 2003 року[2]. Однак, команда втратила в результативності і він був звільнений в 2004 році після серії невдач синьо-гранатових[3].

2005 року Горосіто став тренером «Лануса», де пропрацював лише місяць, після чого був змушений піти у відставку через погані результати[4].

У 2006 році Нестор був призначений тренером «Росаріо Сентраль», а роком пізніше став тренером «Архентінос Хуніорс», де працював дуже успішно, оскільки дійшов до півфіналу Південноамериканського кубка 2008 року.

4 грудня 2008 року, після кількох зустрічей з президентом «Рівер Плейт» Хосе Марією Агіларом, Горосіто був затверджений як новий тренер клубу[5]. Під час перебування з «Рівер Плейті» йому не вдалося витримати конкуренцію з «Бока Хуніорс», також команда вилетіла в першому раунді Кубка Лібертадорес 2009 року. Після різкої критики Горосіто офіційно подав у відставку 4 жовтня 2009 року після поразки від «Сан-Лоренсо»[6].

На початку 2010 року Нестор був призначений тренером «Хереса» з іспанської Прімери[7][8]. За результатами другого кола «Херес» займав дев'яте місце в турнірній таблиці, однак йому не вдалося врятувати команду від вильоту через низькі результати першого кола, тому команда за підсумками сезону була знижена в класі до другого дивізіону. Згодом переговори щодо Горосіто поновилися (він був звільнений частково через погану економічну ситуацію в клубі)[9], на нього претендували аргентинські команди[10][11], у боротьбу за тренера вступили також дві іспанські команди: «Реал Вальядолід»[12] та «Альмерія»[13].

У вівторок 20 вересня 2011 року Горосіто підписав контракт з «Архентінос Хуніорс»[14], де пропрацював менше року і подав у відставку в березні 2012 року в зв'язку з тривалим періодом відновлення після серйозної автомобільної аварії, яка сталася в суботу 25 лютого 2012 року[15].

Влітку 2012 року він отримав кілька пропозицій від команд з Аргентини і Іспанії, але не погодився на жодну з них[16]. У жовтні 2012 року він підписав контракт з «Тігре»[17], який вивів у фінал Південноамериканського кубка 2012 року, де після кінця першої половини матчу з «Сан-Паулу» (0:0) вирішив не виводити команду на другий тайм, у зв'язку з серйозними інцидентами з місцевою поліцією та програшем в першому матчі з рахунком 2:0[18]. 6 липня 2013 року Горосіто подав у відставку через розбіжності з керівництвом клубу[19].

У жовтні 2014 року Горосіто знову став тренером «Архентінос Хуніорс»[20], але і цього разу надовго в команді не затримався, покинувши її в листопаді 2015 року[21].

23 грудня 2015 року Горосіто був призначений головним тренером іспанської «Альмерії», яка йшла на останньому місці в Сегунді[22], але у травні 2016 року був звільнений за кілька турів до завершення чемпіонату через те, що команда опустилась назад в зону вильоту після поразки від «Уески»[23]. В підсумку команда вже без Горосіто змогла зайняти 18 місце і врятуватись від вильоту.

Сам же Горосіто повернувся на батьківщину, де очолив команду «Сан-Мартін» (Сан-Хуан), а згодом знову тренував «Тігре».

Протягом 2020—2021 років працював у Парагваї з «Олімпією» (Асунсьйон), після чого очолив чергову аргентинську команду, цього разу «Хімнасію і Есгріму».

Особисте життя

Горосіто має чотирьох дітей від першого шлюбу: Агустіна (1988), Стефанія (1990), Орнелла (1992) і Тобіаса (1994) і двох дітей від своєї другої дружини: Лара (2005) і Бруно (2006).

Статистика

Збірна

Збірна Аргентини
РокиІгриГоли
198950
199020
199100
199220
199380
199400
199500
199600
199721
Всього191

Титули і досягнення

Національні

«Рівер Плейт»: 1985–86
«Сваровскі-Тіроль»: 1989–90
«Універсідад Католіка»: 1995

Міжнародні

«Рівер Плейт»: 1986
«Рівер Плейт»: 1986
«Рівер Плейт»: 1987
«Універсідад Католіка»: 1994

Збірна

Аргентина: 1993

Особисті

Примітки

  1. Carnaval Cruzado (2009). конкурсу ídolos de Universidad Católica. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 07.11.2009.
  2. San Lorenzo abre hoy el Apertura
  3. Renunció el director técnico de San Lorenzo, Néstor Gorosito
  4. Tres entrenadores dimiten tras la 15ª jornada
  5. Miguel Bossio (06.12.2008). 'Fred Astaire' Gorosito. Pipo dirigirá desde enero a River (PDF). Mundo Deportivo. с. 33. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  6. Gorosito dimite como técnico de River tras perder contra San Lorenzo
  7. Xerez CD.com, ред. (20.01.2010). Néstor Gorosito: «Tengo confianza en poder cambiar la situación deportiva». Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 20.01.2010.
  8. M. Romero (20.01.2010). 'Pipo' Gorosito es presentado como nuevo entrenador (PDF). Mundo Deportivo. с. 22. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  9. Fermín De La Calle (23.05.2010). Si renueva, Gorosito será el mejor pagado de Segunda. AS. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  10. Gorosito desestima la oferta del Xerez al no convencerle el proyecto deportivo. La voz digital. 14.07.2010. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  11. No hay acuerdo Xerez-Gorosito (PDF). Mundo Deportivo. 15.07.2010. с. 26. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  12. J. I. Tornadijo (02.12.2010). Lo que pide Gorosito es inasumible para el club. AS. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  13. Rafa Espino (24.11.2010). Gorosito viaja a Almería para cerrar su contrato. AS. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  14. Néstor Gorosito debuta como técnico de Argentinos Juniors. deportes.terra.com. 21.09.2011. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  15. Europa Press (02.03.2012). Leonardo Astrada sustituirá a Néstor Gorosito en Argentinos Juniors. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  16. Gorosito: «Rechacé ofertas para ir al Xerez, no lo entiendo». Diario de Jerez. 04.07.2012. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 05.07.2016.
  17. Gorosito, nuevo entrenador de Tigre. Info News. 22.10.2012.
  18. «Сан-Паулу» виграв Південноамериканський кубок, не зігравши 2-й тайм у фінальному матчі (рос.). Чемпионат.com. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.
  19. Gorosito abandonó Tigre por diferencias con los dirigentes. Continental. 6 July 2013.
  20. DPA (27.10.2014). Argentinos Juniors elige a Gorosito. Marca.
  21. Gorosito deja Argentinos: «Me voy conforme»
  22. Néstor Gorosito se convierte en el nuevo entrenador del Almería (ісп.). Almería's official website. 23 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  23. Gorosito es destituido en la UD Almería

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.