Великий Буенос-Айрес

Великий Буенос-Айрес (ісп. Gran Buenos Aires, GBA, ісп. Área Metropolitana de Buenos Aires, AMBA) — агломерація на сході Аргентини. Має у своєму складі столицю Буенос-Айрес та прилеглі передмістя на території провінції Буенос-Айрес[2]. Зазвичай під Великим Буенос-Айресом розуміють саме місто та 24 округи-передмістя, рідше включають й інші прилеглі населені пункти.

Великий Буенос-Айрес
Названо на честь Буенос-Айрес
Держава  Аргентина
Адміністративна одиниця Аргентина
Чисельність населення 13 641 973 осіб[1]
 Великий Буенос-Айрес у Вікісховищі

Площа

Площа агломерації становить близько 6 000 км², з них 200 км² — це територія Федерального округу. Також іноді до Великого Буенос-Айреса відносять і агломерацію Велика Ла-Плата із площею 1 200 км². Тому загальна площа Великого Буенос-Айреса становить 7 200 км².

Агломерація Великий Буенос-Айрес. Жовтим показано місто Буенос-Айрес, синім — 24 округа-передмістя, фіолетовим — 6 округів приміської зони, рожевим Велику Ла-Плату

Населення

Чисельність населення агломерації Великий Буенос-Айрес становить 12 701 364 осіб (перепис 2010), з яких 2 891 082 осіб проживає в столиці Аргентини, 9 910 282 осіб — в приміській зоні (24 округи) та 0,79 млн осіб у Великій Ла-Платі[3].

Населення власне міста Буенос-Айрес з 1940-х років зменшується, водночас помітна тенденція зростання кількості мешканців передмість, за рахунок чого населення Великого Буенос-Айреса росте.

Динаміка населення Великого Буенос-Айреса і міста Буенос-Айреса у 1960—2010 роках

Поділ
Авельянеда
Берасатегі
Ломас-де-Самора
Вісенте-Лопес
Ла-Матанса

Великий Буенос-Айрес умовно поділяється на:

1. Федеральний округ — місто Буенос-Айрес

2. Передмістя Буенос-Айреса. Згідно з визначенням Національного інституту статистики і переписів (INDEC) до них входять 24 округи провінції Буенос-Айрес[2], зокрема:

2.1. Повністю урбанізовані округи (14):

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[4] Адміністративний центр
Авельянеда 55,2 340 985 Авельянеда
Вісенте-Лопес 34,0 270 929 Олівос
Ітусайнго 38,5 168 419 Ітусайнго
Кільмес 125,0 580 829 Кільмес
Ланус 45,0 453 500 Ланус
Ломас-де-Самора 89,0 613 192 Ломас-де-Самора
Мальвінас-Архентінас 63,8 321 833 Лос-Польворінес
Морон 52,0 319 934 Морон
Сан-Ісідро 21,0 291 608 Сан-Ісідро
Сан-Мігель 83,0 281 120 Сан-Мігель
Трес-де-Фебреро 46 343 774 Касерос
Урлінгам 35,4 176 505 Урлінгам
Хенераль-Сан-Мартін 56,0 422 830 Сан-Мартін
Хосе-Клементе-Пас 50,1 263 094 Хосе-Клементе-Пас

2.2. Частково урбанізовані округи (10), які увійшли до складу агломерації у середині ХХ ст.:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[4] Адміністративний центр
Альміранте-Браун 129,3 555 731 Адроге
Берасатегі 188,0 320 224 Берасатегі
Есейса 237,0 160 219 Есейса
Естебан-Ечеверрія 29,0 298 814 Монте-Гранде
Ла-Матанса 325,7 1 772 130 Сан-Хусто
Мерло 170,0 524 207 Мерло
Морено 186,1 462 242 Морено
Сан-Фернандо 950,0 163 462 Сан-Фернандо
Тігре 220,0 380 709 Тігре
Флоренсіо-Варела 190,0 423 992 Флоренсіо-Варела

3. Округи приміської зони агломерації (6), які ще не є фактично передмістями Буенос-Айреса, але найближчим часом можуть ними стати:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[5] Адміністративний центр
Ескобар 277,0 210 084 Белен-де-Ескобар
Маркос-Пас 470,0 53 462 Маркос-Пас
Пілар 352,0 298 191 Пілар
Пресіденте-Перон 120,7 25 415 Герніка
Сан-Вісенте 666,0 59 708 Сан-Вісенте
Хенераль-Родрігес 360,0 87 491 Хенераль-Родрігес

4. Агломерація міста Ла-Плата (3 округи), яка тісно пов'язана із сусіднім Буенос-Айресом:

Округ Площа, км² Населення, осіб (2010)[5] Адміністративний центр
Беріссо 135,0 88 123 Беріссо
Енсенада 135,0 55 629 Енсенада
Ла-Плата 926,0 649 613 Ла-Плата

Також іноді 24 приміські округи Буенос-Айреса поділяють на пояси, або кільця, в залежності від відстані до столиці:

  • Перше кільце: Авельянеда, Ланус, Ломас-де-Самора, Ла-Матанса (частково), Морон, Трес-де-Фебреро, Сан-Мартін, Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро
  • Друге кільце: Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Естебан-Ечеверріа, Есейса, Морено, Мерло, Мальвінас-Архентінас, Урлінгам, Ітусайнго, Тігре, Сан-Фернандо, Хосе-Клементе-Пас, Сан-Мігель, Ла-Матанса (частково), Альміранте-Браун
  • Третє кільце: Сан-Вісенте, Пресіденте-Перон, Маркос-Пас, Хенераль-Родрігес, Ескобар, Пілар

Інший поділ здійснюється за географічним принципом:

  • Північна Зона складається з округів Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро, Сан-Фернандо, Тігре, Хенераль-Сан-Мартін, Сан-Мігель, Хосе-Клементе-Пас, Мальвінас-Архентінас, Пілар. Характеризується великою кількістю заможних районів, а також важливих індустріальних центрів, перш за все автомобілебудівних і фармакологічних. Прибережна зона — важливий осередок туризму. Тут також знаходиться велика кількість морських клубів. З містом Буенос-Айрес поєднується Панамериканським шосе, залізницями ім. Мітре і ім. Бельграно.
  • Західна Зона складається з округів Ла-Матанса, Морено, Мерло, Морон, Маркос-Пас, Урлінгам, Ітусайнго, Трес-де-Фебреро. Це дуже індустріалізована і урбанізована зона. Останнім часом значну частину населення складають мігранти. Найважливішим округом є Ла-Матанса, яка відіграє значну роль у суспільстві, політиці і економіці. З містом Буенос-Айрес зону поєднує залізниці ім. Сан-Мартіна, ім. генерала Уркіси і ім. Сарм'єнто, а також автошляхи
  • Південна Зона складається з округів Авельянеда, Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Ланус, Ломас-де-Самора, Альміранте-Браун, Естебан-Ечеверіа, Есейса, Пресіденте-Перон і Сан-Вісенте. У цій зони традиційно з XIX ст. розташовувалися осередки промисловості, зокрема м'ясокомбінати. Від міста Буенос-Айрес і Західної зони відокремлена річкою Матанса-Ріачуело. Тут мешкають переважно бідні верстви населення. Зі столицею зона поєднана автошляхами Буенос-Айрес — Ла-Плата, Есейса — Каньюелас, Каміно-Негро, вулицями Іполіто Ірігоєна і Бартоломе Мітре, а також залізницею ім. генерала Роки.

Історія

1948 року влада провінції Буенос-Айрес видала декрет, згідно з яким 15 округів, найближчих до столиці отримали назву Великий Буенос-Айрес[6]. Цими округами були:

  • Альміранте-Браун
  • Авельянеда
  • Кватро-де-Хуніо (цю назву було змінено на Ланус 1955 року)
  • Естебан-Ечеверріа (до якого до 1994 року також входила територія округу Есейса)
  • Флоренсіо-Варела
  • Хенераль-Сан-Мартін (до якого до 1959 року входили також землі округу Трес-де-Фебреро)
  • Хенераль-Сарм'єнто (який 1994 року було розділено на округи Сан-Мігель, Мальвінас-Архентінас і Хосе-Клементе-Пас)
  • Ла-Матанса
  • Лас-Кончас (перейменовано на Тігре 1954 року, до 1960 року до нього також входила територія округу Ескобар)
  • Ломас-де-Самора
  • Морон (до 1994 року до його складу також входили округи Урлінгам і Ітусайнго)
  • Кілмес (1960 року від нього було відокремлено округ Берасатегі)
  • Сан-Фернандо
  • Сан-Ісідро
  • Вісенте-Лопес

Згодом до цього списку було додано округи Мерло і Морено. Внаслідок адміністративно-територіальних реформ ці 15 округів до 1991 року перетворилися на 19, а до 2001 року — на 24, які включають до Великого Буенос-Айреса до сьогодні.

Примітки
  1. https://web.archive.org/web/20120901061446/http://200.51.91.231/censo2010/
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 25 березня 2011.
  3. http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2010.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 24 грудня 2010.
  6. http://www.gob.gba.gov.ar/legislacion/legislacion/48-70.html

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.