Великий Буенос-Айрес
Великий Буенос-Айрес (ісп. Gran Buenos Aires, GBA, ісп. Área Metropolitana de Buenos Aires, AMBA) — агломерація на сході Аргентини. Має у своєму складі столицю Буенос-Айрес та прилеглі передмістя на території провінції Буенос-Айрес[2]. Зазвичай під Великим Буенос-Айресом розуміють саме місто та 24 округи-передмістя, рідше включають й інші прилеглі населені пункти.
Великий Буенос-Айрес | |
Названо на честь | Буенос-Айрес |
---|---|
Держава | Аргентина |
Адміністративна одиниця | Аргентина |
Чисельність населення | 13 641 973 осіб[1] |
Великий Буенос-Айрес у Вікісховищі |
Площа
Площа агломерації становить близько 6 000 км², з них 200 км² — це територія Федерального округу. Також іноді до Великого Буенос-Айреса відносять і агломерацію Велика Ла-Плата із площею 1 200 км². Тому загальна площа Великого Буенос-Айреса становить 7 200 км².
Населення
Чисельність населення агломерації Великий Буенос-Айрес становить 12 701 364 осіб (перепис 2010), з яких 2 891 082 осіб проживає в столиці Аргентини, 9 910 282 осіб — в приміській зоні (24 округи) та 0,79 млн осіб у Великій Ла-Платі[3].
Населення власне міста Буенос-Айрес з 1940-х років зменшується, водночас помітна тенденція зростання кількості мешканців передмість, за рахунок чого населення Великого Буенос-Айреса росте.
Поділ
Великий Буенос-Айрес умовно поділяється на:
1. Федеральний округ — місто Буенос-Айрес
2. Передмістя Буенос-Айреса. Згідно з визначенням Національного інституту статистики і переписів (INDEC) до них входять 24 округи провінції Буенос-Айрес[2], зокрема:
2.1. Повністю урбанізовані округи (14):
Округ | Площа, км² | Населення, осіб (2010)[4] | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
Авельянеда | 55,2 | 340 985 | Авельянеда |
Вісенте-Лопес | 34,0 | 270 929 | Олівос |
Ітусайнго | 38,5 | 168 419 | Ітусайнго |
Кільмес | 125,0 | 580 829 | Кільмес |
Ланус | 45,0 | 453 500 | Ланус |
Ломас-де-Самора | 89,0 | 613 192 | Ломас-де-Самора |
Мальвінас-Архентінас | 63,8 | 321 833 | Лос-Польворінес |
Морон | 52,0 | 319 934 | Морон |
Сан-Ісідро | 21,0 | 291 608 | Сан-Ісідро |
Сан-Мігель | 83,0 | 281 120 | Сан-Мігель |
Трес-де-Фебреро | 46 | 343 774 | Касерос |
Урлінгам | 35,4 | 176 505 | Урлінгам |
Хенераль-Сан-Мартін | 56,0 | 422 830 | Сан-Мартін |
Хосе-Клементе-Пас | 50,1 | 263 094 | Хосе-Клементе-Пас |
2.2. Частково урбанізовані округи (10), які увійшли до складу агломерації у середині ХХ ст.:
Округ | Площа, км² | Населення, осіб (2010)[4] | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
Альміранте-Браун | 129,3 | 555 731 | Адроге |
Берасатегі | 188,0 | 320 224 | Берасатегі |
Есейса | 237,0 | 160 219 | Есейса |
Естебан-Ечеверрія | 29,0 | 298 814 | Монте-Гранде |
Ла-Матанса | 325,7 | 1 772 130 | Сан-Хусто |
Мерло | 170,0 | 524 207 | Мерло |
Морено | 186,1 | 462 242 | Морено |
Сан-Фернандо | 950,0 | 163 462 | Сан-Фернандо |
Тігре | 220,0 | 380 709 | Тігре |
Флоренсіо-Варела | 190,0 | 423 992 | Флоренсіо-Варела |
3. Округи приміської зони агломерації (6), які ще не є фактично передмістями Буенос-Айреса, але найближчим часом можуть ними стати:
Округ | Площа, км² | Населення, осіб (2010)[5] | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
Ескобар | 277,0 | 210 084 | Белен-де-Ескобар |
Маркос-Пас | 470,0 | 53 462 | Маркос-Пас |
Пілар | 352,0 | 298 191 | Пілар |
Пресіденте-Перон | 120,7 | 25 415 | Герніка |
Сан-Вісенте | 666,0 | 59 708 | Сан-Вісенте |
Хенераль-Родрігес | 360,0 | 87 491 | Хенераль-Родрігес |
4. Агломерація міста Ла-Плата (3 округи), яка тісно пов'язана із сусіднім Буенос-Айресом:
Округ | Площа, км² | Населення, осіб (2010)[5] | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
Беріссо | 135,0 | 88 123 | Беріссо |
Енсенада | 135,0 | 55 629 | Енсенада |
Ла-Плата | 926,0 | 649 613 | Ла-Плата |
Також іноді 24 приміські округи Буенос-Айреса поділяють на пояси, або кільця, в залежності від відстані до столиці:
- Перше кільце: Авельянеда, Ланус, Ломас-де-Самора, Ла-Матанса (частково), Морон, Трес-де-Фебреро, Сан-Мартін, Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро
- Друге кільце: Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Естебан-Ечеверріа, Есейса, Морено, Мерло, Мальвінас-Архентінас, Урлінгам, Ітусайнго, Тігре, Сан-Фернандо, Хосе-Клементе-Пас, Сан-Мігель, Ла-Матанса (частково), Альміранте-Браун
- Третє кільце: Сан-Вісенте, Пресіденте-Перон, Маркос-Пас, Хенераль-Родрігес, Ескобар, Пілар
Інший поділ здійснюється за географічним принципом:
- Північна Зона складається з округів Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро, Сан-Фернандо, Тігре, Хенераль-Сан-Мартін, Сан-Мігель, Хосе-Клементе-Пас, Мальвінас-Архентінас, Пілар. Характеризується великою кількістю заможних районів, а також важливих індустріальних центрів, перш за все автомобілебудівних і фармакологічних. Прибережна зона — важливий осередок туризму. Тут також знаходиться велика кількість морських клубів. З містом Буенос-Айрес поєднується Панамериканським шосе, залізницями ім. Мітре і ім. Бельграно.
- Західна Зона складається з округів Ла-Матанса, Морено, Мерло, Морон, Маркос-Пас, Урлінгам, Ітусайнго, Трес-де-Фебреро. Це дуже індустріалізована і урбанізована зона. Останнім часом значну частину населення складають мігранти. Найважливішим округом є Ла-Матанса, яка відіграє значну роль у суспільстві, політиці і економіці. З містом Буенос-Айрес зону поєднує залізниці ім. Сан-Мартіна, ім. генерала Уркіси і ім. Сарм'єнто, а також автошляхи
- Південна Зона складається з округів Авельянеда, Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Ланус, Ломас-де-Самора, Альміранте-Браун, Естебан-Ечеверіа, Есейса, Пресіденте-Перон і Сан-Вісенте. У цій зони традиційно з XIX ст. розташовувалися осередки промисловості, зокрема м'ясокомбінати. Від міста Буенос-Айрес і Західної зони відокремлена річкою Матанса-Ріачуело. Тут мешкають переважно бідні верстви населення. Зі столицею зона поєднана автошляхами Буенос-Айрес — Ла-Плата, Есейса — Каньюелас, Каміно-Негро, вулицями Іполіто Ірігоєна і Бартоломе Мітре, а також залізницею ім. генерала Роки.
Історія
1948 року влада провінції Буенос-Айрес видала декрет, згідно з яким 15 округів, найближчих до столиці отримали назву Великий Буенос-Айрес[6]. Цими округами були:
- Альміранте-Браун
- Авельянеда
- Кватро-де-Хуніо (цю назву було змінено на Ланус 1955 року)
- Естебан-Ечеверріа (до якого до 1994 року також входила територія округу Есейса)
- Флоренсіо-Варела
- Хенераль-Сан-Мартін (до якого до 1959 року входили також землі округу Трес-де-Фебреро)
- Хенераль-Сарм'єнто (який 1994 року було розділено на округи Сан-Мігель, Мальвінас-Архентінас і Хосе-Клементе-Пас)
- Ла-Матанса
- Лас-Кончас (перейменовано на Тігре 1954 року, до 1960 року до нього також входила територія округу Ескобар)
- Ломас-де-Самора
- Морон (до 1994 року до його складу також входили округи Урлінгам і Ітусайнго)
- Кілмес (1960 року від нього було відокремлено округ Берасатегі)
- Сан-Фернандо
- Сан-Ісідро
- Вісенте-Лопес
Згодом до цього списку було додано округи Мерло і Морено. Внаслідок адміністративно-територіальних реформ ці 15 округів до 1991 року перетворилися на 19, а до 2001 року — на 24, які включають до Великого Буенос-Айреса до сьогодні.
Примітки
- https://web.archive.org/web/20120901061446/http://200.51.91.231/censo2010/
- Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 25 березня 2011.
- http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
- Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 24 грудня 2010.
- http://www.gob.gba.gov.ar/legislacion/legislacion/48-70.html
Посилання
- Інтерактивна мапа Великого Буенос-Айреса(ісп.)
- Населення Великого Буенос-Айреса(ісп.)
- Атлас Великого Буенос-Айреса(англ.)(ісп.)