Нетеїзм

Нетеїзм — термін, який охоплює релігійні[1] та нерелігійні[2] напрями думки, що відрізняються запереченням теїзму чи віри в персоніфікованого бога чи богів. Спочатку використовувався як синонім терміна секуляризм, але з часом об'єднав різні, в тому числі й взаємовиключні, погляди, для яких характерний натуралістичний підхід, такі як агностицизм, скептицизм та атеїзм. Його використовують в християнській апологетиці та в теологія визволення. Інколи вживається як синонім терміна атеїзм.

Нетеїзм включає в себе: «сильний» атеїзм, «слабкий» атеїзм, «сильний» агностицизм та «слабкий» агностицизм. «Сильний» атеїзм — переконання в відсутності монотеїстичного Бога чи політеїстичних богів. Відсутність думки про існування божества може бути названо «слабким атеїзмом» чи «імпліцитним атеїзмом». Більш м'які форми нетеїзму відомі як агностицизм. «Сильний» агностицизм являє собою переконання в тому, що людям не дано взнати, чи існують які-небудь бог чи ні. «Слабкий» агностицизм — є переконання в тому, що про існування чи відсутність богів нічого не відомо, проте принципова можливість подібного знання не виключена. Філософ Ентоні Кенні проводить межу між агностиками, які вважають твердження «Бог існує» сумнівним, та теологічними антикогнітивістами, які вважають будь-які дискусії про Бога безглуздими.[3]

Схожих філософських поглядів про існування бога притримуються ігностицизм та скептицизм. Через різницю в розумінні слова «Бог/бог» одна й та сама людина може бути атеїстом і агностиком залежно від уявлень про Бога/бога.

Походження і визначення

Термін «не-теїзм» («non-theism» через дефіс) ввів в 1852 році англійський секулярист Джордж Джейкоб Холіоук,[4] який писав:

«Містер [Чарльз] Саутвелл висунув заперечення проти терміну Атеїзм. Ми це вітаємо. Ми давно відмовилися від вживання цього терміну[…]. Ми відмовилися від нього тому , що слово Атеїст застаріло. Розуміння цього слова древніми і сучасниками зводиться до " немає Бога - нема моральності ". Таким чином, даний термін несе більш значне смислове навантаження, чим в нього вкладала будь-яка обізнана і серйозна людина; тобто це слово асоціюється з аморальністю, що рішуче відкидається як Атеїстом, так і Християнином. Термін не-теїзм менш схильний до подібного спотворення, оскільки він означає просте неприйняття даного Теїстом пояснення про походження та управління світом».

Цю цитату привів шотландський теолог Джеймс Бьюкенен в опублікованій в 1857 році роботі «Сучасний атеїзм в його формах: Пантеїзм, Матеріалізм, Секуляризм, Еволюція та Закони Природи» («Modern Atheism under its forms of Pantheism, Materialism, Secularism, Development, and Natural Laws»), при цьому пояснив, що Холиоук як наслідок відав перевагу терміну «секуляризм» перед терміном «не-теїзм», як менш схильного до неправильного тлумачення та точніше описує істинний зміст даної теорії.

Написання без дефіса стало зустрічатись в кінці 20-го століття після виходу в 1965 роі книги Харві Кокса «The Secular City: Secularization and Urbanization in Theological Perspective»:

«Таким чином,

прихований Бог чи deus absconditus біблейської теології може бути помилково зрозумілий як повне безбожництво нетеїзму (no-god-at-all of nontheism». (с. 225)

В 1990-х вживання терміну нетеїзм (nontheism без дефіса) було в ситуаціях, де вживання термінів «атеїзм» чи «антитеїзм» виявлялось небажаним.

Пема Чодрон використовує цей термін в контексті буддизму:

«Різниця між теїзмом та нетеїзмом стоїть не в вірі в Бога чи її відсутності. […] Теїзм являє собою глибоко вкорінене переконання в тому, що є чиясь рука, на яку можна спертися. […] Не-теїзм дозволяє нам впоратись з невизначеністю і мінливістю поточного моменту, не вдаючись до будь-чийого захисту. […] Нетеїзм в кінцевому рахунку означає усвідомлення того, що не існує няньки, на яку можна було б покластися».[5]

Нетеїстичні релігії

Нетеїстичні традиції думки відіграють важливу роль [1] в буддизмі,[6] християнстві,[7][8] індуїзмі,[9] ліберальному квакерстві,[10] джайнізмі та раелізмі.[11][12]

Див. також

Примітки
  1. Williams, J. Paul; Horace L. Friess (1962). The Nature of Religion. Journal for the Scientific Study of Religion (Blackwell Publishing) 2 (1): 3–17. doi:10.2307/1384088. Процитовано 29 липня 2010.
  2. Starobin, Paul. The Godless Rise As A Political Force. The National Journal. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 29 липня 2010.
  3. Kenny, Anthony (2006). Worshipping an Unknown God. Ratio 19 (4): 442. doi:10.1111/j.1467-9329.2006.00339.x. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 28 травня 2014.
  4. «The Reasoner», New Series, No. VIII. 115
  5. Chodron, Pema (2002). When Things Fall Apart. Shambhala Publications, Inc. с. 39f. ISBN 1-570-62969-2.
  6. B. Alan Wallace, Contemplative Science. Columbia University Press, 2007. — P. 97-98.
  7. A New Christianity for a New World: Why Traditional Faith Is Dying and How a New Faith Is Being Born, ISBN 0-06-067063-0
  8. Tillich, Paul. Systematic Theology, 1951. — P.205.
  9. Catherine Robinson, Interpretations of the Bhagavad-Gita and Images of the Hindu Tradition: The Song of the Lord. Routledge Press, 1992. — P. 51.
  10. Boulton, David. Godless for God’s Sake: Nontheism in Contemporary Quakerism. — Dale Historical Monographs, 2006. — 152 pp. — ISBN 0-9511578-6-8. — URL
  11. Raelians and Cloning: Are They for Real? Researcher Massimo Introvigne Talks About an Atheistic Religion (Part 1) // CESNUR, 16 January 2003
  12. Who Are the Raelians? // TIME

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.