Нечутливі боєприпаси
Нечутливі боєприпаси (англ. insensitive munitions) — боєприпаси, які завдяки використанню особливих, малочутливих вибухових речовин[1] та їх зернистій структурі[2], не детонують при влученні в них куль чи осколків, що мають швидкість зіткнення до 5—7 км/с.
За такою ж технологією виготовляються твердопаливні ракетні двигуни[3], наприклад, крилатих ракет «Томагавк».
Суттєво, що загальна вартість життєвого циклу таких боєприпасів значно менше, ніж традиційних. Вони мало чутливі при зберіганні до небезпечних факторів[4] й дозволяють відмовитись від класичних дерев'яних укупорок на користь альтернативних виробів з пінної чи порошкової удароміцної кераміки.
Історичні аспекти
26 травня 1988 року країни-учасниці Північноатлантичного альянсу (Франція, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки) підписали «Меморандум про взаєморозуміння щодо нечутливих боєприпасів»[5] і вирішили створити пілотний проєкт NIMIC (Центр з тестування нечутливих боєприпасів), головне призначення якого — надання допомоги національним і міжнародним програмам з розробки нечутливих боєприпасів. Початкова команда складалася з керівника проєкту і п'яти технічних фахівців. В кінці 1989 року до проєкту приєдналася Канада.
В подальшому NIMIC був реорганізований в MSIAC — Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів. Одним з головних результатів діяльності MSIAC стало створення та стандартизація технологій випробувань нечутливих боєприпасів[6].
Приклади нечутливих енергетичних матеріалів
В якості вибухового компаунду для спорядження нечутливих боєприпасів застосовується енергетичний матеріал 1,1-Diamino-2,2-Dinitroetylene (DADNE, FOX-7). Він був вперше синтезований у Швеції в 1998 р.
Інший відомий компаунд — TEX (4,10-Dinitro-2,6,8,12-tetraoxa-4,10-diazatetracyclo[5.5.0.05,9.03,11]-dodecane)[7].
Приклади інгредієнтів спорядження нечутливих боєприпасів наведено у бюлетені MSIAC за 4-й квартал 2014 р.
XF-11585 (компанія Nexter)
RDX (27 %), 3-nitro-1,2,4-triazol-5-one (NTO, STANAG 4543Ed2, 21 %), Aluminum (13,5 %), Wax (7,5 %), TNT (31 %);
XF-13333 (компанія Nexter)
NTO (48±2 %), Aluminum (13,5±2 %), Wax (7,5±2 %), TNT (31±2 %);
IMX-101
Дінітроанізол (DNAN) (43,5 %), NQ (36,8 %), NTO (19,7 %).
IMX-101 було сертифіковано Арсеналом Пікатінні для застосування в зарядах 60-мм міномету PAX-21 і гранатомету PAX-41 «Spider».
B-2268 B
HTPB, NTO, Aluminum, RDX.
Див. також
Примітки
- Слюсар, В.И.; Ковальська, М.П.; Гамалій, Н.В. (2013). Пріоритетні напрями співробітництва з НАТО у межах відповідальності групи з безпеки боєприпасів (АС/326, CASG).. Тези доповіді на IV науково-технічній конференції “Проблемні питання розвитку ОВТ ЗС України”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. 75 – 76.
- Aydemir, E.; Ulas, A. (2011). A numerical study on the thermal initiation of a confined explosive in 2-D geometry. Journal of Hazardous Materials 186 (1): 396–400. PMID 21130568. doi:10.1016/j.jhazmat.2010.11.015.
- Слюсар В. И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 2. //Электроника: наука, технология, бизнес. — 2009. — № 6. — C. 90 — 95.
- Army approves safer explosive to replace TNT. The United States Army. 11 серпня 2010. Процитовано 4 жовтня 2016.
- PNIMIC Newsletter 1989, 1, Johns Hopkins University Laurel Maryland, USA
- Ernest Baker, Martijn van der Voort, Martin Pope. NATO standards and practice for Munitions Safety and Insensitive Munitions.// XII International Armament Conference on Scientific Aspects of Armament & Safety Technology. Jachranka (Warsaw), Poland. 17-20 September, 2018.
- E.-C. Koch, TEX — 4,10-Dinitro-2,6,8,12-tetraoxa-4,10-diazatetracyclo[5.5.0.05,9.03,11]-dodecane, Propellants Explos. Pyrotech.2015,40
- Zhang, F., Gauthier, M., Cojocaru, C. Sub-fragmentation of structural reactive material casings under explosion.// Shock Compression of Condensed Matter—2015. AIP Conf. Proc. 1793, 040038 (2015).
- F. Zhang. Some issues for blast from a structural reactive material solid.// Shock Waves. July 2018, Volume 28, Issue 4, pp 693—707.
- Слюсар, В.І. (2019). Нова система досліджень і розробок сухопутних військ США.. Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 – 128.