Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів

Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів (англ. Munitions Safety Information Analysis Center, MSIAC) — проєкт, який фінансується безпосередньо країнами-учасницями, зокрема Північноатлантичного альянсу та партнерами. Членами проєкту є 16 країн (в тому числі й ті, що не входять до Альянсу): Австралія, Бельгія, Канада, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Республіка Корея, Швейцарія.

Історія MSIAC (фото стенду, розгорнутого у штаб-квартирі НАТО на честь 25-річниці MSIAC)
Експерти MSIAC та АС/326 (CASG) на заході з святкування 25-ї річниці MSIAC (15 грудня 2016 р.)
Спілкування учасників заходу з відзначення 25-ї річниці MSIAC з заступником генерального секретаря НАТО Роуз Ґоттемюллер (15 грудня 2016 р.)
Знак на честь 25-ї річниці MSIAC (аверс)
Знак на честь 25-ї річниці MSIAC (реверс)
Munitions Safety Information Analysis Center
Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів
Абревіатура MSIAC
Тип Проєкт
Засновник Michel Thévenind
Засновано 1991[1]
Штаб-квартира Брюссель, Бельгія
Членство 16 країн
Офіційні мови англійська, французька
Голова керівного комітету Dr Brian Fuchs
Керівник проєкту Charles Denham
Вебсайт msiac.nato.int

Історія

26 травня 1988 року країни-учасниці Північноатлантичного альянсу (Франція, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки) підписали «Меморандум про взаєморозуміння щодо нечутливих боєприпасів»[2] і вирішили створити пілотний проєкт NIMIC (Центр з тестування нечутливих боєприпасів), головне призначення якого — надання допомоги національним і міжнародним програмам з розробки нечутливих боєприпасів. Початкова команда спочатку складалася з керівника проєкту і п'яти технічних фахівців. В кінці 1989 року до проєкту приєдналася Канада.

Після перших успішних двох років роботи NIMIC заснував проєктний офіс у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Саме ця подія у 1991 р. і стала офіційною датою створення аналітичного центру. У 1994 році Іспанія та Австралія вирішили долучитися і увійшли до проєкту[3]. Наступного року ряди поповнили й Португалія та Італія, але у 1998 році Португалія вирішила залишити проєкт через складність у фінансуванні. У 1999 році до проєкту приєдналася також Данія, але з тих самих причин, що й Португалія, у 2004 році вийшла з проєкту.

Навесні 2003 року пілотний проєкт був розширений і перейшов в офіційний, діставши назву MSIAC — Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів. Але у новому статусі він почав функціонувати тільки з 15 грудня 2004 року. У наступному році до проєкту долучилася Німеччина.

Пізніше до членів проєкту також приєдналися Фінляндія та Швеція. Чергове розширення відбулося в 2015 році, коли приєдналася 13-а країна-член проєкту Бельгія.

15 грудня 2016 р. у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі було святково відзначено 25-річчя існування MSIAC[4](див. фото).

У 2018 р. членами MSIAC стали Польща та Республіка Корея, у 2021 - Швейцарія.

Структура

Управління MSIAC складається з керівного комітету, національного координатора (керівник проєкту) і центру аналізу даних.

Керівний комітет обирається представниками від кожної країни-члена проєкту шляхом голосування. Цей орган відповідає за реалізацію підписаного у 1988 році «Меморандуму про взаєморозуміння», який є базовим для MSIAC і всієї політики проєкту.

Завдання

Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів (MSIAC) надає технічні консультаційні послуги країнам-членам проєкту та іншим зацікавленим країнам (у тому числі, й Україні), насамперед в тих областях, які безпосередньо пов'язані з безпекою боєприпасів. Наприклад:

У цих областях MSIAC виконує такі функції:

  • розробляє внутрішню базу технічної інформації;
  • надає технічні консультації;
  • консультує державні і промислові установи країн-членів проєкту;
  • організовує технічні лекції[5];
  • розробляє і розповсюджує програмні засоби[6][7].

Одним з головних результатів діяльності MSIAC стало створення технологій випробувань нечутливих боєприпасів[8].

MSIAC тісно співпрацює з Групою НАТО з питань безпеки боєприпасів (AC/326, CASG) Конференції національних директорів озброєнь [9], а також з Організацією НАТО з науки і технологій. Зокрема, у жовтні 2014 р. панель AVT Організації НАТО з науки і технологій та MSIAC провели у штаб-квартирі НАТО (м. Брюссель) кооперативну демонстрацію технологій за напрямом інтегрованого у боєприпаси управління станом (AVT-212 Cooperative Demonstration of Technologies (CDT) for Integrated Munitions Health Management (IMHM)).

Список посадових осіб

Голови Керівного комітету
Ім'я Країна походження Роки повноваження
1 Рон Дерр  США 19911998
2 Ентоні Меліта  США 19982005
3 Джекі Кінг  Австралія 20052008
4 Джеррі Уорд  США 20092011
5 Уейд Еванс  Австралія 20112014
6 Тоні Херон  Канада 20142016
7 Брайн Фукс  США 2016
Керівники проєкту
Ім'я Країна походження Роки повноваження
1 Генрі Хедж  США 19891989
2 Джордж Старкен  США 19891989
3 Едвард Догерті  США 19901991
4 Марк Дефорно  Франція 19921995
5 Мішель Зевенін  Франція 19951998
6 Пітер Лі  Велика Британія 19982002
7 Патрік Туз  Франція 20022010
8 Роджер Свансон  США 20102013
9 Майкл Шарп  Велика Британія 20132019
10 Чарльз Динхем  США 2019

Див. також

Примітки

  1. MSIAC homepage
  2. PNIMIC Newsletter 1989, 1, Johns Hopkins University Laurel Maryland, USA
  3. CNAD Ammunition Safety Group (AC/326)Homepage
  4. Ролик "MSIAC25: Celebrating 25 Years Helping Member Nations Improve Munitions Safety" на YouTube
  5. Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine. MSIAC Newsletter 2 2008
  6. E.-C. Koch, EMC 3.8 — Energetic Materials Compendium — A Tool for Research, Development and Design, 40th International Annual Conference of ICT, 23-26 June, 2009, Karlsruhe, Germany, V-1.
  7. E. Lapébie, F. Grannec, P.-F. Péron, Modelling of Warhaed Response to Projectile Impact with TEMPER Software, 40th International Annual Conference of ICT, 23-26 June, 2009, Karlsruhe, Germany, P-116.
  8. Ernest Baker, Martijn van der Voort, Martin Pope. NATO standards and practice for Munitions Safety and Insensitive Munitions.// XII International Armament Conference on Scientific Aspects of Armament & Safety Technology. Jachranka (Warsaw), Poland. 17-20 September, 2018.
  9. Слюсар, В.И.; Ковальська, М.П.; Гамалій, Н.В. (2013). Пріоритетні напрями співробітництва з НАТО у межах відповідальності групи з безпеки боєприпасів (АС/326, CASG).. Тези доповіді на IV науково-технічній конференції “Проблемні питання розвитку ОВТ ЗС України”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. 75 – 76.

Джерела

  • PNIMIC Newsletter 1989, 1, Johns Hopkins University Laurel Maryland, États-Unis
  • PNIMIC Newsletter 1989, 3, Johns Hopkins University Laurel Maryland, États-Unis
  • E.-C. Koch, EMC 3.8 — Energetic Materials Compendium — A Tool for Research, Development and Design, 40th International Annual Conference of ICT, 23-26 June, 2009, Karlsruhe, Germany, V-1.
  • E. Lapébie, F. Grannec, P.-F. Péron, Modelling of Warhead Response to Projectile Impact with TEMPER Software, 40th International Annual Conference of ICT, 23-26 June, 2009, Karlsruhe, Germany, P-116.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.