Низхідна ободова кишка

Низхідна ободова кишка (лат. colon descendens) — ділянка ободової кишки ссавців, що знаходиться між поперечною ободовою кишкою та сигмоподібною ободовою кишкою.

Низхідна ободова кишка
Схема ободової кишки людини (вигляд спереду), низхідна ободова кишка зафарбована синім
Деталі
Система травна
Артерія ліва ободовокишкова артерія
Нерв блукаючий нерв
Ідентифікатори
Латина colon descendens
MeSH D044683
TA98 A05.7.03.006
TA2 2986
FMA 14547[1]
Анатомічна термінологія

У людини

Топографія

Зазвичай має довжину від 12 до 15 см. Починається від лівого згину ободової кишки, спрямована згори до низу тіла, закінчується у лівій клубовій ямці, де переходить у сигмоподібну кишку. Передня та ліва поверхні кишки прилягають до черевної стінки. До задньої поверхні прилягає нижня поверхня лівої нирки, квадратний м'яз попереку, внизу клубовий м'яз.[2]

Кровопостачання здійснює ліва обоводокишкова артерія — гілка нижньої брижової артерії.[3]

Гістологія

Стінка кишки складається з 4 шарів:

  • слизова оболонка, вкрита одношаровим стовпчатим епітелієм з великою кількістю келихоподібних клітин
  • підслизова оболонка, представлена пухкою сполучною тканиною
  • м'язова оболонка
  • зовнішня серозна оболонка (очеревина), лише спереду й з боків.[4]

Іннервація

У стінці кишки наявне кишкове нервове сплетення, утворене чутливими та парасиматичними волокнами блукаючих нервів і симпатичними післявузловими закінченнями брижових сплетень. Парасимпатичні закінчення стимулюють м'язову активність стінки низхідної ободової кишки, посилюють перистальтику, активують виділення слизу. Натомість симпатичні волокна пригнічують перистальтику та слизовиділення, а також викликають звуження навколишніх кровоносних судин.[5]

Вікові зміни

Низхідна ободова кишка невелика в новонароджених, за перший рік виростає удвічі. Найдовша вона в людей похилого віку.[6]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.