Нововодяне (Покровський район)

Нововодя́не — село в Україні, Добропільському районі Донецької області, на річці Водяна.

Пам'ятник Урицькому в селі.
село Нововодяне
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Громада Білозерська міська громада
Облікова картка Нововодяне 
Основні дані
Населення 449
Поштовий індекс 85017
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°32′39″ пн. ш. 37°08′50″ сх. д.
Водойми балка Водяна
Відстань до
обласного центру		 77 км
Найближча залізнична станція 52 км
Місцева влада
Адреса ради 85017, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Нововодяне, вул. Донецька, 1
Карта
Нововодяне
Нововодяне
Мапа

 Нововодяне у Вікісховищі

Історія

Російська імперія

Село Нововодяне засноване в першій половині XIX століття. Його заснував поміщик Бушинський, який жив у Харкові (неофіційна назва Нововодяного — Бушинівка). На хуторі Місюро-Артюхи, у центрі нинішнього села, жили заможні селяни, а на хуторі Лояновка — бідняки[1]. Станом на 1854 рік, у Нововодяній було 10 дворів, де проживали 96 чоловік[2]. В 1908 році дворів було 28, а кількість мешканців — 214 осіб[3].

Революція
Нестор Махно

Радянська окупація в селі встановлена ​​в березні 1918 року, Проте вже в квітні село зайняли австро-німецькі війська З січня 1919 року більшовики з союзниками-махновцями повертаються в село. Незабаром відкривається сільська школа. Однак, у травні 1919 року частини білогвардійської Добровольчої армії А.Денікіна займають село. Остаточно Радянська влада в селі утвердилася в кінці грудня 1919 року. Майже два роки триває боротьба з Махно, оголошеним поза законом, а також з поміщицькими і кулацькими незаконними угрупованнями.

УРСР[1]

Перші СОЗи в селі з'явилися наприкінці 20-х років ХХ століття, колгоспи — в 1930 році. У Нововодяному діяли колгоспи «Місюро-Артюхи», «Комуніст». У середині 30-х років у Ново-Водяному було 44 двори, у Місюро-Артюхах — 58 дворів. Дитсадок у Нововодяному відкрили в 1931 році. Після 1950 року всі колгоспи на території сільради були об'єднані в колгосп ім. Уріцкого. У 1953 році село електрифіковане. В 1957-1960 роках через село пройшла залізнична колія, і з'явилась зупинка поїздів 52 км. У 1965 році була утворена Нововодянська сільська рада.

У 1990 році в селі були: школа, клуб, бібліотека, кафе, магазин.

Нововодянські шахти

За даними добропільських краєзнавців, у кінці XIX століття існували мілкокустарні копальні біля витоків річки Водяна, на південній околиці сучасного села Нововодяне. Власником копалень був місцевий поміщик А. І. Бушинський. Останній в 1901 році клопотав до Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії про часткову зміну траси проектованої в загальному напрямку Рутченкове — Дубове, Рудниково-Лозівської залізниці — через район Нововодяного[1][4].

Легендарна «Каяла»

За даними істориків і археологів Б. О. Рибакова і С. А. Плетньової, річка Водяна, що протікає в районі платформи села, — легендарна Каяла, де відбулася відома битва князя Ігоря з половцями в 1185 році. Місце битви вчені локалізували північніше сучасного Нововодяного. У своїх дослідженнях Б. О. Рибаков і С. А. Плетньова спростовували класичну гіпотезу, у якій стверджувалося, що битва Ігоря з половцями відбулася в басейні річки Сіверський Донець. Б. О. Рибаков відкидає також зв'язок з битвою назв річок в басейні Дону, Сіверського Дінця, Азовського моря, співзвучних з Каялою. Так, академік звертає увагу, що Ярославна, оплакуючи полонення чоловіка, звертається не до Дону, а до Дніпра. Розглядаючи два «дніпровські» варіанти — «північний» («Орільський», автор В. Г. Федоров) і «південний» («Самарський», автор А. В. Лонгінов), Б. О. Рибаков зупинився на останньому. «Орільський» варіант був відкинутий через те, що в цьому випадку Ігор вийшов би з Чернігово-Сіверських земель, пройшовся б по краю Землі Половецької, і увійшов би в Переяславське князівство, не виходячи вглиб ворожої території[5].

Нововодянська ЗОШ І—ІІІ ступенів[1]

Перша початкова школа у селі відкрита після Жовтневої революції в селянській хаті в 1919 році. Перший директор В. І. Таткало. На початку 30-х років в селі збудована перша 4-річна школа. Перед Радянсько-німецькою війною школа стала семирічною, а в 1962 році — восьмирічною. У роки Другої Світової війни школа була зруйнована, і в перші повоєнні роки діти навчалися в звичайному сільському будинку. У 1964 році збудована нова школа яка працює і на даний момент (2018 рік).

Підприємства

Після реорганізації колгоспу Урицького було засноване ТОВ «Зоря»

СТОВ «Добре поле»

Соціальна сфера

дитсадок «Ластівка»

3 ФАПи, Будинок культури, пошта.

Відомі люди
  • Афанасій Петрович Тихонов прожив 106 років. Першим в селі посадив кавун і виростив високий урожай. З того часу в селі вирощують кавуни.

Жертви сталінських репресій
  • Новиченко Андрій Нестерович, 1905 року народження, с. Ново-Водяне Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колишній член колгоспу ім. Затонського Благодатівської сільради Краматорського району. Проживав: с. Ново-Водяне       Краматорського району Донецької області. Заарештований 2 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.
  • Тихонов Яків Васильович, даних про народження немає, с. Ново-Водяне Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник артілі ім. Затонського. Проживав: с. Ново-Водяне Краматорського району Донецької області. Заарештований 2 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року, з-під варти звільнений, справу припинено. Реабілітований у 1933 році.

Галерея
  • Ставок Нововодя́не.
  • Будинок культури.
  • Центральна вулиця
  • Медпункт.
  • Магазин.

Примітки
  1. Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля: Роки, події, люди. Добропілля.
  2. Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населённых мест по сведениям 1854 года. СПб. 1859.
  3. Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.
  4. Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Т. III. Стенограммы заседаний. Х. 1901.
  5. Подолян В.В. Трагедія в Добропільському степу.

Джерела
  • Слава і воля Доброго поля. 2010 р.
  • Материал из книги: Славимо рідний край. Історія окремих сіл Добропільщини: Матеріали історико-краєзнавчої конференції/ Упорядники Бичкарьова С. І., Петренко О. М. — Добропілля, 2012
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.