Новіков Всеволод Георгійович
Новіков Всеволод Георгійович (нар. 10 січня 1914, с. Середні Малиничі Гомельської області, Білорусь — 1983, м. Харків) — український науковець, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського інституту радіоелектроніки (1966-1983 р.р.), Заслужений працівник Вищої Школи УРСР.
| Новіков Всеволод Георгійович | |
|---|---|
.JPG.webp) | |
| Народився |
10 січня 1914 Середні Малиничіd, Чечерський район, Білорусь |
| Помер |
29 листопада 1983 (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | Білоруський національний технічний університет (1938) |
| Науковий ступінь | кандидат наук (1965) і докторський ступінь (1972) |
| Вчене звання | Prof.d |
| Заклад | Харківський національний університет радіоелектроніки |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | Молодший технік-лейтенант |
| Нагороди |
       |
Біографія
Всеволод народився 10 січня 1914 року в селі Середні Малиничі Гомельської області, Білорусь.
У 1932 році після закінчення залізничного фабрично-заводського училища один рік працював слюсарем на Гомельському паровозоремонтному заводі.
У 1933 році вступив до Гомельского механіко-машинобудівного інституту.
У 1938 році здобув вищу освіту у Мінському політехнічному інституті. Після його закінчення працював у Вітебську на заводі імені Комінтерну на посаді начальника механіко-складального цеху.
Під час Другої світової війни Всеволод Новіков воював на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому та І Українському Фронтах. У лютому 1942 року йому надано звання Молодшого технік-лейтенанта. Командував взводом, був заступником Командира Танкоремонтної Роти з технічної частини, техніком з ремонту обладнання, Начальником випробувальної станції. У січні 1943 року призначений Заступником Командира по технічній частині Танкоремонтної роти 17 окремого Танкоремонтного батальйону. Під час війни був нагороджений Орденом Червоної Зірки (1943) та іншими нагородами.
У 1948 році почав працювати на машинобудівних підприємствах Харкова.
Протягом 1953-1955 рр. навчався в Московській Академії Авіаційної Промисловості.
З 1958 до 1966 рр. Всеволод Георгійович був завідувачем Відділу Оборонної Промисловості у Харківському Обкомі ЦК КПУ.
В 1965 р. захистив Кандидатську, а в 1972 р. — Докторську Дисертацію.
У 1966 р. В. Г. Новіков призначений ректором Харківського інституту радіоелектроніки. На цій посаді працював до своєї смерті у 1983 році. Одночасно був доцентом, завідувачем кафедри економіки й організації промислових підприємств. З 1973 року — професор.
За свою працю відзначений орденами та медалями Трудового Червоного Прапора (1960, 1966), Леніна (1971), Вітчизняної війни ІІ ступеня(1985), медаллю "За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Леніна" (1970).
Помер у 1983 році в Харкові.
Наукова діяльність
Всеволод Новіков — автор більш ніж 60 наукових праць, серед яких «Основи сіткового планування і керування» (Н. М. Глазман, В. Г. Новіков, 1966), «Теоретичні основи організації виробничих процесів на промислових підприємствах» (1973), «Організація та планування радіотехнічного виробництва» (К. Д. Коноваленко, В. Г. Новіков, 1984)
Нагороди та відзнаки
- Орден Леніна (1971)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1960, 1966)
- Орден Червоної Зірки (1943)
- Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985)
- Медаль «За оборону Кавказу» (1944)
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946).
- Медаль «За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970).
Джерела
- Новіков Всеволод Георгійович // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр Логос Україна, 2011. — С. 72.