Нові Світлана Ігорівна
Світлана Ігорівна Нові (нар. 16 січня 1934, Алмати — пом. 11 листопада 2021, Київ) — радянський, український кінооператор. Лауреат премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988).
| Нові Світлана Ігорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
16 січня 1934 (88 років) Алмати, РСФРР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | кінооператорка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| IMDb | nm5025000 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Життєпис
Народилася 16 січня 1934 р. в м. Алмати в родині службовця. Закінчила операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1958). Працювала на Свердловській кіностудії.
З 1960 р. — оператор «Київнаукфільму».
Зняла стрічки: «Техніка безпеки елетромонтажних робіт», «У птахівників радгоспу „Южний“», «Нашому тренеру» (1962, Диплом та «Кришталевий кубок» Міжнародного кінофестивалю спортивних фільмів, Кортіна д'Ампеццо, 1963), «Завдання вирішує кібернетика», «Про грозу, тітку Марту, грозозахист і Дрімайло» (1963), «Безпека праці в хімічній лабораторії» (1964), «Як будується траулер», «Імпульсний реактор на швидких нейтронах», «Дивокамінь», «Юрій Шумський», «Легенда про Карадаг» (1965), «Шлях до антиречовини» (1966, премія ім. М. В. Ломоносова, 1967, Перша премія та Диплом зонального огляду, Тбілісі, 1967), «Золота комора» (1967), «Роздуми про хаос і гармонію» (1968), «Радянська наука», «Сільські силуети» (1969), «В цьому прекрасному і шаленому світі», «Кримські пейзажі», «Олександр Корнійчук» (1970), «Бегемот та сонце» (1972, мультфільм), «Пригоди жирафки» (мультфільм), «Мишеня, яке хотіло бути схожим на людину» (1973, мультфільм), «Шосте почуття» (1974, у співавт., Почесний диплом XXIX Конгресу МАНК, Амстердам, Голландія, 1975), «Розповіді про науку» (1978, Головний Приз Міжнародного кінофестивалю, Белград, 1980, Диплом XVI Міжнародного кінофестивалю, ЧССР, 1978), «Про фаталіста, волюнтариста та філософію» (1979), «До тепла земних надр», «Здійснення мрії. Корольов» (1980), «Мені страшно малювати маму» (1984), «Гра» (1985, м/ф), «Біла арена» (1987, м/ф), «Пам'яті загиблих споруд» (1988), «Осінній вальс» (1989, м/ф), «А правда нас вільними зробить» (1990), «Страсті-мордасті» (м/ф), «Колобок», «Кам'яні історії» (1991), «Доторкання», «Українці. Любов» (1992); фільми з документального циклу «Невідома Україна. Лікарська справа в Україні» (1993): «Він врятував нас від чуми» (фільм 7), «Найкращі… серед повитух» (фільм 9), «Чи повернеться лікар?» (фільм 10), «Пам'ятай про життя» (фільм 12); «Михайло Грушевський. Фільм 86» в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993, у співавт.), «Про Федька Ганжу Андибера» (1994), «Грицеві писанки» (1995, у співавт.), «Тополя» (1996, мультфільм, у співавт.), «Ходить Гарбуз по городу...» (1997, у співавт.) та ін.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Померла 11 листопада 2021 року у Києві, через 10 днів після смерті свого чоловіка, кінорежисера Юрія Тищенка[1].