Нога Юрій Вікторович

Ю́рій Ві́кторович Нога (22 жовтня 1973(19731022) в селі Глибоке Бориспільського району на Київщині[1] 10 квітня 2012 в Борисполі) — український поет, прозаїк, перекладач, журналіст, публіцист, громадський діяч у галузі культури.

Юрій Нога

Життєпис

У 1981 році пішов до першого класу школи № 1 Борисполя. Займався в групі танців при будинку культури, у спортивному класі з боксу, студії малювання. Перше своє оповідання «Червона гвоздика» він написав у другому класі.[2]

1989 року вступив до Київського механіко-металургійного технікуму. Бере участь в організації Спілки незалежної української молоді (СНУМ). Співпрацює з Бориспільською організацією Народного руху України.[2]

У 1989 року його забирали до КҐБ за участь у встановленні у Борисполі Хреста пам'яті жертв голодоморів і Павлові Чубинському.[3]

У 1993 вступає до Харківського інституту міжнародних відносин. У Харкові він знайомиться з молодими та відомими письменниками і художниками, стає членом Творчої асоціації «500», засновниками якої є українські письменники Андрій Кокотюха, Сергій Руденко та Максим Розумний.[2]

Проте вищу освіту здобуває вже в Академії легкої промисловості міста Києва за фахом «економіст».[2]

На семінарі творчої молоді в Ірпені знайомиться з поетесою Мариною Брацило. У 2000 вони одружуються.[2]

За Януковича разом із дружиною, поетесою Мариною Брацило, зазнали гонінь влади, їх незаконно затримували, допитували, вилучили комп'ютер, телефони, рукописи, особисті речі. Звинувачували у причетності до пошкодження бюста Сталіна в Запоріжжі.[4]

Помер 10 квітня 2012 у своїй квартирі у Борисполі.[5] Офіційна версія — серцевий напад.[3]

Творчість

  • Рядки з сигаретної пачки: збірка поезій / Юрій В. Нога. — Київ: Смолоскип, 2014. — 58 с. : фот. — ISBN 978-617-7173-07-5 (ТОВ «Смолоскип»). — ISBN 978-966-1676-72-4 (МБФ «Смолоскип»)[6]
  • Я завжди знаходжу світло: Поезія, проза, публіцистика, спогади про письменника / Юрій В. Нога. — Київ: "Видавництво Сергія Пантюка", 2016. — 112 с. іл.

Громадська діяльність

Куратор молодіжних ініціатив видавництва і благодійного фонду «Смолоскип». Мережа творчих та активних людей, з котрими співпрацюють фонд і видавництво «Смолоскип», постала багато в чому саме завдяки зусиллям Юрія, котрий від середини 1990-х і до своєї смерті здійснив близько 100 поїздок у всі великі міста України, знайомлячись щоразу з десятками молодих науковців, митців, поетів, котрі пізніше ставали стипендіатами «Смолоскипа», лауреатами літературного конкурсу «Смолоскипа», учасниками Семінару творчої молоді в Ірпені.[7]

Від самого постання цього семінару в 1995 році Юрій Нога працював у складі його оргкомітету, від початку 2000-х і до 2008 року був директором семінару, а з 2009 року — очолював його наглядову раду.[7]

Упродовж понад 10 років, Юрій Нога займався організацією відбіркових та фінальних турів поетичного конкурсу «Молоде вино», що відкрив для сучасної української поезії багато нових імен.[7]

Примітки

  1. Юрко Нога помер у розквіті сил. borispol.org.ua. 18.04.12. Процитовано 21.10.2016.
  2. Тетяна Череп-Пероганич (19.10.2016). Сергій Пантюк: «Юрко Нога завжди випромінював м’яке і лагідне світло. Не зникло воно і зараз…». Буквоїд. Процитовано 20.10.2016.
  3. Відійшов у вічність Юрко Нога. Газета «Ринок Бориспіль». 20.04.2012. Процитовано 20.10.2016.
  4. Катерина Паньо (21 січня 2011). Книжкове загострення: чому влада воює з письменниками. gazeta.dt.ua. Процитовано 21 жовтня 2016.
  5. Помер поет Юрій Нога. Українська правда. 11.04.2012. Процитовано 20.10.2016.
  6. Нога Юрій. Рядки з сигаретної пачки. 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 2016.
  7. Помер Юрій В. Нога. «Смолоскип». Архів оригіналу за 21.10.2016. Процитовано 20.10.2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.