Брацило Марина Анатоліївна

Народилася в Запоріжжі. Навчалася в ЗОШ № 43 (1984—1991 рр.), ЗОШ № 20 (1991—1994 роки). Переможець VIII та IX Всеукраїнських олімпіад юних філологів — знавців української мови і літератури (1993, 1994 рр.). Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (1994—1999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (1999—2004 роки).

Працювала: коректором у ЗМІ; літредактором у видавництвах «Факт», «Смолоскип»; редактором у журналах «Пані», «Вона», «Даша»; контент-редактором сайту IVONA.

З когорти письменників «дев'яностиків», об'єднаних навколо видавництва «Смолоскип». У 1997 році, 20-літньою, стала наймолодшим[2] членом Національної спілки письменників України[3]. У 1998—1999 роках — голова Запорізького обласного літературного об'єднання імені М. Гайдабури.

Участь у літературних конкурсах: конкурс юних поетів IX Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури (1994, І місце), Запорізька обласна премія для обдарованої молоді (1993, 1995 рр., лауреат); Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов» (1994, 1995, дипломант); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (1997, відзнака)[4]; V Всеукраїнський фестиваль «Лір» (1997, лауреат), конкурс есеїв «Поборник душевного миру» до 220-річчя від дня смерті Г. Сковороди (2014, переможець посмертно)[5], Всеукраїнська літературна премія ім. І. Низового (2015, лауреат посмертно)[6].

Участь у музичних фестивалях та конкурсах[7]: Запорізький Обласний молодіжний фестиваль естрадного мистецтва «Зорепад» (1993, лауреат); Міжнародний пісенний фестиваль «Доля» (м. Чернівці, 1994, дипломант), Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва (м. Дніпропетровськ, 1994, дипломант), фестиваль авторської пісні «Вагант-95» (м. Дніпропетровськ, лауреат), фестиваль авторської пісні та акустичної музики «Срібна підкова» (м. Львів, 1995, призер); Запорізькі обласні відбіркові тури фестивалю «Червона рута» (1995, призер ; 1997, лауреат).

Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені.

У січні 2011 року Марина Брацило та Юрій Нога зазнали переслідувань з боку спецслужб за підозрою в причетності до підриву погруддя Йосипа Сталіна в Запоріжжі[8][9][10].

10 квітня 2012 року раптово помер 38-річний чоловік Марини Брацило поет Юрій Нога[11].

17 червня 2013 року ввечері Марина Брацило трагічно загинула, випавши з вікна 8 поверху своєї квартири, яку винаймала у Києві[12]. Обставини смерті залишаються невідомими по сьогодні[13].

Марина Брацило авторка поетичних збірок:

• 1994 рік — Грамота Союзу українок Америки з нагоди Року родини за перемогу у конкурсі есеїв;
• 1995 рік — Грамота Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за першу поетичну збірку «Хортицькі дзвони»;
• 1997 рік — Почесна грамота обласного відділення Українського фонду культури за плідну літературну діяльність та велику громадсько-масову роботу по відродженню і пропаганді духовної спадщини українського народу;
• у 1999 році включена Американським біографічним інститутом до номінації «Жінка року» та до Міжнародного словника видатних особистостей.
• З 2005 року — постійний член журі Всеукраїнського конкурсу живої поезії «Молоде вино».
• 2014 рік — щорічний Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні ім. М. Брацило «Хортицькі дзвони», заснований творчою громадськістю Запорізького краю на увічнення пам'яті мисткині[20][21].

• Стадніченко О. Брацило Марина Анатоліївна (Нога) / Ольга Стадніченко // Література Запорізького краю: хрестоматія творів кінця XX — початку XXI ст. / Запоріз. обл. орг. Нац. спілки письменників України ; [упоряд.: О. О. Медко, О. О. Стадніченко]. — Запоріжжя: Дике Поле, 2019. — С. 36-43.
• Рекубрацький А. Живи горілиць, хортичанко! : [передмова] / Анатолій Рекубрацький// Брацило М. Хортицькі дзвони: Поезії / Марина Брацило. — Запоріжжя: Хортиця, 1995. — С. 5-6.
• Пилип Юрик Брацило Марина. Перерваний політ
• Ємець-Доброносова Ю. Голос степу
• Палівода Т. Поетами народжуються
• Живиця Т. Життєвий і творчий шлях літературної зірки Марини Брацило (1976—2013)
• Окара А. InMemoriam. Марина Брацило, Леся Українка

• Карач А. Трансформація неоміфологічних мотивів у ліриці Марини Брацило (на матеріалі збірки «Я зроду тут живу»)
• Ольшанська О. Символізм епітетів-кольорономінантів у збірці Марини Брацило «Чотири пори любові» / Олена Ольшанська // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. — 2020. — № 1. — С. 143—148.
• Ольшанська О. О. Архетип роду в поезії Марини Брацило
• Ольшанська О. Урбаністичний дискурс у поезії Марини Брацило
• Ольшанська О. Художнє переосмислення образу козацтва у збірці М. Брацило «Шовкова держава»
• Ніколаєнко В. М., Смирнов О. В. Екзистенційний дискурс філософської лірики М. Брацило
• Смирнов О. В., Ніколаєнко В. М. Поетика домислу у віршах М. Брацило про турецько-татарську неволю
• Смирнов О. Персоніфікаційні стратегії в поезіях М. Брацило про світанкову Хортицю
• Смирнов О. Поетикальна специфіка віршів-«Перевтілень» на історичну тематику в «степовій» ліриці М. Брацило
• Смирнов О. В. Поетикальна матриця образу запорізького степу в ліриці М. Брацило
• Смирнов О. В. Синергетика морських обширів у мариністичній ліриці М. Брацило
• Стадніченко О. «Крапель достиглим звуком перетікає час…» (Брацило М. «Шовкова держава»)
• Ульяненко О. Сонячні письмена Марини Брацило / О. Ульяненко // Березіль. — 2003. — № 7-8. — С. 8-9.
• Штейнбук Ф. «Дзвінкі голоси вже напівожіночених мавок», або «Сонячні письмена» Марини Брацило (Брацило М. «Зоряна криця. Вибране. Лірика»)