Ноел Роза
Ное́л ді Маде́йрус Ро́за (порт. Noel de Medeiros Rosa; 11 грудня 1910 — 4 травня 1937[2]) — бразильський автор пісень, співак, композитор та музикант. Це один з найвідоміших поп-співаків Бразилії та автор нового стилю самби, що поєднував цей оригінально африканський стиль з більш міською лексикою та соціальною іронією.
Ноел Роза | |
---|---|
порт. Noel de Medeiros Rosa | |
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 11 грудня 1910 |
Місце народження | Ріо-де-Жанейро, Бразилія[1] |
Дата смерті | 4 травня 1937 (26 років) |
Місце смерті | Ріо-де-Жанейро, Бразилія[1] |
Поховання | кладовище Кажуd |
Роки активності | з 1929 |
Громадянство | Бразилія |
Національність | бразилець |
Професії | співак, композитор, гітарист, автор пісень |
Інструменти | бандоліна, гітара |
Жанр | самба |
Нагороди | |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Ноел Роза народився в Ріо-де-Жанейро в родині середнього класу, що мешкала в районі Віла-Ізабел. У дитинстві з ним трапився нещасний випадок, що спотворив його підборіддя на все життя[3]. Ще підлітком він навчився грати на бандоліні та гітарі. Хоча він почав навчатися медицині, але приділяв більше уваги музиці та проводив багато часу граючи самбу. Разом з Брагінья і Алміранті Ноел сформував музичний гурт «Bando de Tangarás». Скоро після цього він сам почав писати самбу, його великим успіхом стала пісня «Com que roupa?», один з найбільших хітів року та початок серії успішних композицій.
На початку 1930-их років Ноел Роза захворів на туберкульоз. Він кілька разів виїжджав на лікування в гори, але завжди швидко повертався до Ріо. У 1934 році він одружився з Ліндаурою Мартінс, сімнадцятирічною сусідкою, проте мав багато позашлюбних стосунків. Він багато палив, що шкідливо впливало на розвиток туберкульозу. Наприкінці 1930-их років його здоров'я погіршилося і він помер у 1937 році, у віці 26 років.[3]
Композиції
Ноель Роза написав близько 250 композицій, у тому числі:
- «A.E.I.O.U.» (з Ламартіном Бабо, 1931)
- «Até amanhã» (1932)
- «Cem mil réis» (з Вадіку, 1936)
- «Com que roupa?» (1929)
- «Conversa de botequim» (з Вадіку, 1935)
- «Coração» (1932)
- «Cor de cinza» (1933)
- «Dama do cabaré» (1934)
- «De babado» (з Жуаном Міна, 1936)
- «É bom parar» (з Рубенсом Соарісом, 1936)
- «Feitiço da Vila» (з Вадіку, 1936)
- «Feitio de oração» (з Вадіку, 1933)
- «Filosofia» (з Андре Філью, 1933)
- «Fita amarela» (1932)
- «Gago apaixonado» (1930)
- «João Ninguém» (1935)
- «Minha viola» (1929)
- «Mulher indigesta»
- «Não tem tradução» (1933)
- «O orvalho vem caindo» (з Кідом Пепе, 1933)
- «O X do problema» (1936)
- «Palpite infeliz» (1935)
- «Para me livrar do mal» (з Ісмаелем Сілва, 1932)
- «Pastorinhas» (з Брагінья, 1934)
- «Pela décima vez» (1935)
- «Pierrô apaixonado» (з Ейтором дус Празеріс, 1935)
- «Positivismo» (з Орестісом Барбоза, 1933)
- «Pra que mentir» (з Вадіку, 1937)
- «Provei» (with Vadico, 1936)
- "Quando o samba acabou (1933)
- «Quem dá mais?» (1930)
- «Quem ri melhor» (1936)
- «São coisas nossas» (1936)
- «Tarzan, o filho do alfaiate» (1936)
- «Três apitos» (1933)
- «Último desejo» (1937)
- «Você só…mente» (з Еліу Роза, 1933)
- «Mama de farinha» (з Еліу Роза, 1943)
Книги
- No Tempo de Noel Rosa. (Almirante)
- Noel Rosa: Uma Biografia. (João Máximo e Carlos Didier)
- Noel Rosa: Língua e Estilo (Castellar de Carvalho e Antonio Martins de Araujo)
- Songbook Noel Rosa 1, 2 e 3 (Almir Chediak)
- Noel Rosa: Para Ler e Ouvir (Eduardo Alcantara de Vasconcellos
- O Jovem Noel Rosa (Guca Domenico)
- O Estudante do Coração (Luis Carlos de Morais Junior)
Примітки
- https://musicabrasilis.org.br/compositores/noel-rosa
- Netsaber.com.br. Biografia de Noel Rosa. Процитовано 30 листопада 2012.
- McCann, Bryan (Summer 2001). Noel Rosa's Nationalist Logic. Luso-Brazilian Review 38 (1): 1–16. Процитовано 26 листопада 2016 — через JSTOR. Проігноровано невідомий параметр
|registration=
(довідка)