Нордштерн

Захоплення Норвегії надало військовому керівництву Третього рейху нові можливості для розширення. Місто Тронгейм і Тронгеймс-фіорд мали стратегічне значення з кількох причин. До початку війни віце-адмірал і військово-морський стратег Вольфганг Вегенер вже довгий час підкреслював стратегічні вигоди для Німеччини у придбанні баз уздовж узбережжя Норвегії.

Одним з яскравих прикладів цих вигод є можливість проведення в Норвегії додаткових ремонтів лінкора «Тірпіц», який змушений був постійно повертатися до Німеччини для цього. Через величезні розміри лінкора в північній Атлантиці просто не було інших доків, досить великих, щоб вмістити його. Після провалу люфтваффе в битві за Британію, військові стратеги Німеччині вирішили, що необхідно провести морську блокаду Великої Британії, відправляючи на дно судна постачання. Крім того, Норвегія мала велике значення у разі проведення операцій в Атлантиці в найближчому майбутньому. Ці та інші мотиви, такі, як постачання шведської залізної руди через Нарвік (норвезьке місто-порт, яке має пряме залізничне сполучення з місцями видобутку залізної руди в шведському місті Кіруна) Верховне командування вермахту класифікувало володіння Норвегією в цілому і Тронгеймом зокрема, як стратегічно важливий для німецької військової машини об'єкт.

Назва Nordstern проекту міста дав Адольф Гітлер. Але також існує повоєнна версія назви проекту Neu-Drontheim (з нім. Новий Тронгейм). Термін придуманий автором Габріелем Бровольд (англ. Gabriel Brovold) в його книзі 1996 року «Neu-Drontheim i Hitlers regi: og Øysand under krigen», і ніколи не пропонувалася нацистами для проектованого міста.

Drontheim є традиційною розмовною формою назви Тронгейму в німецькій мові, і в цій якості використовувався окупаційною владою. Далі плутанина випливає з того факту, що Гітлер часто використовував у промові «Trondheim/Drontheim» як короткий спосіб посилання на проект будівництва, і ряд істориків помилково посилалися на плани реконструкції Тронгейму, а не створення нового, окремого міста. Йозеф Геббельс позначив назву проекту як «Nordstern» у своїх щоденниках за 9 липня 1941 року, пояснивши, що таке ім'я прямо сказав йому Гітлер[3].

Для організації та проведення необхідного планування для нового проекту Гітлер призначив архітектора Альберта Шпеєра. 1 травня 1941 Шпеєр отримав необхідну інформацію про просторові і структурні вимоги для великої корабельні від віце-адмірала Вернера Фукса у Верховному командуванні крігсмаріне. Він доповів Гітлеру про проект, будучи в рейхсканцелярії в супроводі гроссадмірала Еріха Редера 21 червня. Гітлер також обговорював перспективи міста і його військову базу під час конференції з озброєння 13 травня 1942.

У 1943 році почалися наземні вибухові роботи. Для забезпечення будівництва робочою силою було прийнято рішення використовувати працю військовополонених, які жили в таборі, розташованому в селі Øysand (на північний захід від міста Мельхус). Для Гітлера були підготовлені спеціальні карти, за якими він вивчав оптимальні позиції доків та супутньої інфраструктури. Для нього також побудували в Берліні дуже докладну мініатюрну модель проектованого міста (втрачена під час союзних бомбардувань в 1945 році).

Було прийнято рішення, що Nordstern мав бути побудований у водно-болотних угіддях Øysand, в 15-20 км на північний захід від Тронгейму. Необхідно було забезпечити житлом близько 300 тисяч переселенців з Німеччини (така кількість жителів більш ніж в три рази перевищувало б населення Тронгейму 1940-х років). Для цієї мети 55000 житлових будинків мали бути побудовані на площі близько 300 га. У місті мав розміститися величезний художній музей для північної частини Великої німецької імперії, що містить роботи тільки німецьких майстрів . Щоб зв'язати цей північний форпост з Німеччиною, до Тронгейму мали побудувати автобани через данські протоки Великий і Малий Бельт і далі через південно-західні частини Швеції і Норвегії.

Сама морська база була запланована, щоб обслуговувати величезні корабельні, доки та бази підводних човнів для очікуваного післявоєнного німецького військово-морського флоту, який мав складатися з декількох сотень субмарин, десятків суперлінкорів, а також кількох авіаносців. Ця база, за словами Гітлера, мала стати військовою цитаделлю на кшталт британського Сінгапуру[5].

Місто (так само, як і більшість важливих морських баз Німеччини) мало зіграти важливу роль у планах розширення Атлантичного валу. Під час Нюрнберзького процесу було визнано, що Гітлер мав намір зберегти не тільки Тронгейм, але також і численні інші морські міста (такі, як Брест і Шербур у Франції) як німецькі ексклави (Festungen, тобто «цитаделі») для Третього рейху, подібно до радянської військової бази, тимчасово створеної у фінському місті Ханко після Зимової війни.

Нордштерн мав стати однією з багатьох військових квазиколоній, населених майже виключно німцями. Разом з іншими містами і островами в Європі та Африці Nordstern мав стати частиною ланцюга німецьких військових баз, що охоплять всю атлантичну берегову лінію від Норвегії до Бельгійського Конго . Це мало допомогти Німеччині у відновленні великої колоніальної області в Центральній Африці — Deutsch Mittelafrika, а також послужити для наступальних і для захисних операцій проти країн Західної півкулі, зокрема Сполучених Штатів .

• Norwegian article about Nordstern.