Носово (Ростовська область)

Носово або Носівка[1] — село, адміністративний центр Носовського сільського поселення Неклинівського району Ростовської області. Населення — 731 осіб (2010 рік).[2]

Носово
Носово


Координати 47°16′39″ пн. ш. 38°40′16″ сх. д.

Країна РФ
Регіон Ростовська область
Район Неклинівський район
Населення 731 осіб 
Телефонний код 86347
Поштовий індекс 346865
Носово
Носово (Земля)

Географія

Вулиці

  • вул. 30-річчя Перемоги,
  • вул. Зарічна,
  • вул. Клубна,
  • вул. Миру,
  • вул. Мирошниченко,
  • вул. Молодіжна,
  • вул. Степова.

Історія

Поблизу села міститься стоянка стародавньої людини Мураловка.

Село Носове, яке нині є адміністративним центром муніципального утворення, було засноване у 1793 році, у заплаві Дідової й Носової балок. Село складалося з хуторів Іловайський, Русин, Оріхів, Попов. Всі вони були названі за прізвищами їхніх власників. Перша згадка про село Носове відноситься до 1814 року, з позначенням на картах області війська Донського. Поруч зі селом стояла садиба поміщиці Зарубиної, яка брала активну участь у будівництві тутешньої церкви, копії петербурзького Ісаакіївського собору. Згодом, більшовики розібрали церкву на камінь.

На початку XX сторіччя в селі Носово землями володів поміщик за прізвищем Хандрин. Після свого переїзду в місто Таганріг всі його землі він роздав селянам, на кожного з них припадало по 4 десятини.

У 1905 році у селі Носово була відкрита школа.

У 1919 році спалахнуло Носівське більшовицьке повстання, що було придушене козаками.

У 1929 році в Носово почалася суцільна колективізація й було створено перший колгосп.

За німецько-радянської війни 293 осіб загинули на фронті.

У 1992 році землі колишнього колгоспу були розділені на 1086 паїв по 7,69 га. Місцеві жителі знову стали повноправними власниками своєї землі.

У 1998 році Носівська сільська рада була перейменована на Носовську сільську адміністрацію.

У грудні 2004 року обласним законом були встановлені сучасні кордони муніципального утворення «Носовське сільське поселення»[3].

Відомі люди

У селі народився Мірошниченко Іван Іванович Герой Радянського Союзу.

Примітки

  1. «Літературну мову я вивчив у Києві».  // «Україна Молода» № 192 за 15 жовтня 2010 року.
  2. Російський перепис 2010 рік.
  3. Историческая справка | Официальный сайт Носовского сельского поселения (рос.). nosovo.ru. Процитовано 21 квітня 2017.

Посилання

  • Носово (село)[недоступне посилання з червня 2019]
  • Фоминый «Люди и судьбы» (2002)[1]
  1. Фоминых Н. - Люди и судьбы.pdf. Google Docs. Процитовано 20 жовтня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.