Ноццоліні Володимир Йосипович

Народився в сім'ї купця.

Батько Йосип Карлович Ноццоліні, ярославльський купець, окрім цього в 1870–1871 навчальному році був дійсним членом піклувальної над малозабезпеченими студентами ради Демидівського юридичного ліцею і здав внесок в розмірі 5 рублів[1].

Маючи свідоцтво про закінчення 5 класів Київської приватної чоловічої 6-ти класної прогімназії Г. А. Валькера з правами урядової прогімназії, 1904 року як стороння особа складає іспит зрілості у чоловічій гімназії міста Златополя і отримує атестат за № 754[2].

1907 року закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище, отримав звання корнета з вислугою з 14 червня 1907 року і 31 жовтня 1907 року скерований у 18-й драгунський Клястицький Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полк[3].

З 1907 року служить корнетом у 18-му драгунському Клястицькому Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полку і 19 грудня 1908 року звільняється в запас по Київському повіту[4].

З вибухом Першої світової війни у званні корнет мобілізується до 9-го драгунського Казанського Її Імператорської Величності Великої Княжни Марії Миколаївни полку.

18 січня 1915 року як корнет 9-го драгунського Казанського Її Імператорської Величності Великої Княжни Марії Миколаївни полку стає поручиком з вислугою з 22 жовтня 1914 року[5].

Під час служби неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.

25 вересня 1915 року біля села Джурин, коли австрійці зібравшись біля південного схилу висоти 370, перейшли у наступ силами не менше 2-х батальйонів і вдавили лівий фланг 4-го прикордонного Заамурського піхотного полку, загрожуючи охопленням лівого флангу розташування усього полку, то для супротиву подальшому розвитку успіху противника, у кінну атаку був кинутий спочатку ескадрон, під орудою поручика Ноццоліні, який, під безперервним стрілецьким, кулеметним та ураганним артилерійським вогнем, жертвуючи собою, дійшов до шеренг противника, порубав дві передові шеренги та змусив утікати задні шеренги противника; відважною кінною атакою вивів частини 4-го полку з важкого стану і дав можливість посунутим ротам не тільки відновити попередній стан, але й самим перейти в атаку і цим закріпити за нами висоту 370, яка була важливим тактичним ключем цієї позиції[6].