Ньюарк (затока)

**Ньюарк**
англ. Newark Bay
	40°40′46″ пн. ш. 74°07′53″ зх. д.
гирло	Верхня Нью-Йоркська затока
Прибережні країни	США
Вливаються	Passaic Riverd і Hackensack Riverd;
ідентифікатори і посилання
GeoNames	5101801
	Ньюарк Ньюарк (США)
	Ньюарк у Вікісховищі

Зато́ка Ньюа́рк (англ. Newark Bay) — припливна затока біля місця злиття річок Пассеїк та Гакенсак на північному сході Нью-Джерсі, США. Тут знаходиться Морський термінал Порт-Ньюарк-Елізабет, найбільший контейнерний термінал портового округу порт Нью-Йорка та Нью-Джерсі, третій за величиною та один з найзавантаженіших у США. В естуарії періодично виконують дно поглиблювальні роботи для розміщення океанських кораблів.

1. Річка Гудзон, 2. Іст-Ривер, 3. Протока Лонг-Айленд, 4. Затока Ньюарк, 5. Верхня затока Нью-Йорк, 6. Нижня затока Нью-Йорк, 7. Затока Джемейка, 8. Атлантичний океан.

Глибина затоки досягає 16 м у південно-східній частині, в центральній - 13 м[1]. Довжина бухти - 8,9 км, ширина змінюється від 1 до 2 км[2]. Площа її акваторії - 14,2 км[2].

Затока Ньюарк утворена злиттям річок Пассаїк та Гакенсак (їх середня витрата води - 47 і 6 м³/с відповідно)[3]. Також до неї безпосередньо впадають малі річки Періферал-Дитч і Пірсонс-Крік, і, через протоку Артур-Кілл, річки Рахуей, Елізабет, Морсес-Крік, Пілес-Крік, Фреш-Кілл-Крік[3].

Затока з'єднується з Атлантичним океаном двома протоками: Артур-Кіллі і Кілл-Ван-Кулл, припливні потоки через другу протоку на порядок більше (1417 м³/с проти 283 м³/с)[3].

Велика частина принесеного до затоки і відкладеного в ній осадового матеріалу доводиться на протоку Кілл-Ван-Кулл (60%), річку Пассаїк (23%) і протоку Артур-Кілл (12%)[3]. Через постійне обміління затоки в ній проводяться щорічні днопоглиблювальні роботи із середнім об'ємом вийнятого ґрунту близько 440 000 м³/рік[3].

Примітки

A.M.Pence, M.S. Bruno, A.F. Blumberg, B.J. Fullerton, K.L. Rankin. Hydrodynamics of the Newark Bay/Kills System (англ.). — Castle Point Station, Hoboken, New Jersey: Davidson Lab of Stevens Institute of Technology, 2006. — Vol. b. — P. 28. — 301 p.
Final Environmental Impact Statement of the Newark Bay Confined Disposal Facility (англ.). — US Army Corps of Engeneers, 1997. — P. 88. — 438 p.
P. L. Shrestha1, S. H. Su, S. C. James, P. J. Shaller, M. Doroudian, C. E. Firstenberg, C. T. Thompson. Conceptual Site Model for Newark Bay—Hydrodynamics and Sediment Transport (англ.) // Journal of Marine Science and Engineering. — 2014. — No. 2. — P. 123—139.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] A.M.Pence, M.S. Bruno, A.F. Blumberg, B.J. Fullerton, K.L. Rankin. Hydrodynamics of the Newark Bay/Kills System (англ.). — Castle Point Station, Hoboken, New Jersey: Davidson Lab of Stevens Institute of Technology, 2006. — Vol. b. — P. 28. — 301 p.

[NBCDF-2] Final Environmental Impact Statement of the Newark Bay Confined Disposal Facility (англ.). — US Army Corps of Engeneers, 1997. — P. 88. — 438 p.

[CSM-3] P. L. Shrestha1, S. H. Su, S. C. James, P. J. Shaller, M. Doroudian, C. E. Firstenberg, C. T. Thompson. Conceptual Site Model for Newark Bay—Hydrodynamics and Sediment Transport (англ.) // Journal of Marine Science and Engineering. — 2014. — No. 2. — P. 123—139.