Нью-Зіленд Найтс

«Футбол Кінгз» (також відомий як «Окленд Кінгз» в Австралії) приєднався до австралійської Національної футбольної ліги в 1999 році, де виступав в останніх п'яти сезонах ліги, жодного разу не пробившись у плей-оф. Клуб спочатку використовував назву «Kings», однак змушений був змінити на «Kingz» після погроз від баскетбольної франшизи «Сідней Кінгс»[1].

Футбольний бренд «Kingz» було ліквідовано в 2004 році, разом із Національною футбольною лігою, а клуб був реорганізований у «Нью-Зіленд Найтс», ставши новою франшизою для нового австралійського чемпіонату, А-Ліги. Дослідження ринку, проведене клубом для визначення життєздатності нової ідентичності для команди, показало, що 76 % респондентів висловилися за зміну імені. Коли це дослідження було зосереджено на осіб у віці 35 років і молодше, відсоток на користь зміни виріс до 90 %. Крім того, ім'я «Лицарі» стало лідером на 30 % від другого за популярністю варіанту із запропонованих в опитуванні[2].

Колишній президент клубів «Футбол Кінгз» і «Вайтакере Сіті» Ентоні Лі був призначений президентом Лицарів, а колишній генеральний менеджер «Футбол Кінгз» Гай Геддервік призначений виконавчим директором клубу[3].

Акціонерами команди стали «Octagon Sport» (Браян Кацан і його партнер Моріс Кокс) володіли 60 %, Ентоні та його «Total Football» Ltd. 20 %, іншими акціонерами були Sky Television — 5 %, Кріс Тернер — 10 % і Футбольна асоціація Нової Зеландії — 5 %[4]. Єдиним великим спонсором команди став рітейлер Zero's New Zealand, з яким був укладений контракт на три сезони[3].

26 жовтня 2004 року Лицарі були підтверджені в статусі одного з восьми клубів-засновників А-Ліги.[5] Джон Едсхед, який був головним тренером збірної Нової Зеландії під час їх першого виступу на чемпіонаті світу 1982 року, був призначений на посаду головного тренера новоствореного клубу[3], а першим капітаном команди був підписаний колишній гравець клубу АПЛ «Лідс Юнайтед» Денні Гей.

Незважаючи на те, що клуб придбав кілька гравців з великим досвідом в англійському футболі, багато експертів не оцінили Лицарів як серйозних претендентів на титул А-Ліги, вони вважалися скоріше головними аутсайдерами. Так і вийшло: у кінці дебютного сезону команда опинилася на останньому місці в чемпіонаті.

У квітні 2006 року Едсхед подав у відставку у зв'язку з поганим виступом у минулому сезоні[6]. Через місяць після його відставки в. о. головного тренера Пол Невін був призначений головним тренером на постійній основі[7]. В кінці жовтня 2006 року стали з'являтися чутки про те, що в зв'язку з поганим виступом у чемпіонаті і низькою відвідуваністю на «Норт-Гарбор Стедіум» Футбольна федерація Австралії розглядає можливість відкликання ліцензії у новозеландської команди і передачі його місце новій команді з сезону 2007/08.

15 листопада 2006 року правління звільнило Невіна у зв'язку з поганими результатами[8].

У грудні чутки про відкликання ліцензії посилилися і пізніше підтвердилися після того, як Футбольна асоціація Нової Зеландії заявила, що що не бачить в цьому нічого поганого[9]. ФФА продовжила висловлювати невдоволення низькою відвідуваністю, поганими результатами команди і відсутністю вітчизняних гравців. 14 грудня ФФА відкликала ліцензію у власників клубу. Футбольна асоціація Нової Зеландії взяла на себе управління клубом протягом п'яти турів, що залишилися до кінця чемпіонату, головним тренером був призначений головний тренер збірної Нової Зеландії Ріки Герберт[10]. Фактично команда розпустилася після останнього матчу регулярного чемпіонату проти «Перт Глорі» 21 січня 2007 року.

Після деяких затримок[11], 19 березня 2007 року було оголошено що місце Лицарів займе новий клуб з Нової Зеландії «Веллінгтон Фенікс»[12].

У 2013 році з'являлася інформація про можливе повернення Лицарів чи іншого клубу з Окленда в А-лігу[13]. Зростаюча відвідуваність на домашніх матчах «Веллінгтон Фенікс»[14] змусила говорити про можливий попит на другий новозеландський клуб в лізі.

• Офіційний сайт клубу (архівна версія)