Ньїрбатор
Ньїрбатор (угор. Nyírbátor) — місто в медьє Саболч-Сатмар-Береґ в Угорщині.
Ньїрбатор Nyírbátor | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Саболч-Сатмар-Береґ | ||||
Регіон | Північний Великий Альфельд | ||||
Населення | 13 191 | ||||
Площа | 66,73 км² | ||||
Густота населення | 200,64 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 4300 | ||||
Телефонний код | +36-42 | ||||
Географічні координати | 47°50′07″ пн. ш. 22°07′48″ сх. д. | ||||
Мапа | |||||
Ньїрбатор | |||||
Ньїрбатор у Вікісховищі |
Історія
Перша письмова згадка про селище датується 1279 роком. Його назва походить від старого турецького слова батир (угор. Batir) або монгольського батор (монг. Bator) (первинне значення «богатир», «герой» і відповідне слово bátor в сучасній угорській мові). В давні часи предки Баторі, клан Gutkeled, вже володіли тими землями. Місто стало адміністративним центром своїх володінь, а також місцем поховання родини. Родині належало місто до смерті Габріеля Баторія, принца Трансільванії в 1613 році.
Місто мало велике значення в історії Угорщини в 16 столітті. В 1549 році легати короля Фердинанда I і Ізабелла погодилися повернути Трансільванію до королівства Угорщини. Протягом десятиліть був тривалий спір, щодо того, кому має належати місто, так як місцеві аристократи були більш схильні визнати суверенітет правлячого принца Трансільванії.
У 18-му столітті місто стало бідним. В ході реорганізації державного управління 1872 року воно втратило права міста, які були повернуті тільки в 1973 році.
Монахи-францисканці побудували свою церкву-монастир близько 1480 року в стилі пізньої готики. Його вівтарі і кафедри є одними з найкрасивіших різьблених робіт в стилі бароко в країні. Поруч з церквою є будівля, у якій зараз знаходиться музей Іштвана Баторі.
Міста-побратими
- Гродно, Білорусь
- Рава-Мазовецька, Польща
- Карей, Румунія
- Шимлеу-Сілванієй, Румунія
- Виноградів, Україна