Нюхальний тютюн

У наш час існують спеціальні тютюнові магазини, в яких можна придбати нюхальний тютюн сухого і вологого типу.

Ефект настає через 1 — 4 хвилини залежно від дози і стажу вживання, і триває від 15 до 30 хвилин. У того, хто вжив, починається запаморочення, сила якого також залежить від стажу і дози вживання. Розширення зіниць і уповільнена реакція — типові ознаки вживання нюхального тютюну. Починається печіння в слизовій оболонці носа. При передозуванні можливі блювотні реакції, «трясучка» в нижніх і верхніх кінцівках[3].

У вищому суспільстві звичка нюхати тютюн була поширена в XVIII—XIX століттях. Тютюн нюхали як чоловіки, так і жінки різного віку. Любителі користувалися табакерками, які виготовлялися з різних матеріалів, часто з використанням золота і дорогоцінних каменів. Про популярність даного виду розваги свідчить те, наскільки часто табакерки ставали нагородними подарунками від імператорів підданим.

Етнограф XIX століття О. В. Терещенко розповідає: «Нюхальний тютюн увійшов до вживання під ім'ям тютюнового порошку. Ймовірно, нюхання не скоро б поширилося, якби не пішли заборони і переслідування. Заборона настала після забобонного переказу, принесеного в Росію деякими грецькими ченцями, що тютюн є пекельне зілля, і хто його вживає, той знається з нечистою силою. Є навіть книга під назвою „Мир с Богом“, в якій між іншим сказано, що той, хто вживає тютюн позбавляється благословення Божого. Ця рослина там названа проклятою і богомерзькою»[4].

Далі Терещенко розмірковує про шкоду тютюну: "Нюхальний тютюн хоча й не отруює в такій мірі, як курильний, проте він вельми шкідливий: позбавляє нюху, шкодить смаку, вчиняє роздратування у волосяних судинах, утворює носову течію, примножує відділення слизу й заподіює часті нежиті. Від непомірного нюхання настає запалення мокротної перетинки, і вона покривається виразками, які часто перетворюються на рак. Якби охочі до нюхального тютюну знали, що обличчя швидше покривається зморшками, губи сохнуть, ніс і верхня губа пухнуть і сама життєва діяльність мертвіє, то звичайно ж відмовилися б від нюхання. Нема нічого прикрішого, ніж дивитися, як жінки віддаються нюханню, особливо якщо бачиш красуню, оточену роєм шанувальників і створену для одних поцілунків. Буало добре висловився щодо цього:

	І змушує своїх коханців, занадто слабих на шлунок, побоюватися її поцілунків, пропаханих часником і тютюном Оригінальний текст (фр.) Et fait a ses amants, trop faibles d'estomac, Redouter ses baisers, plein d'ail et de tabac
— Нікола Буало, [4]

.

• 
  Табакерка з портретом Єлизавети
• 
• 
  Тютюнова пляшечка (Китай)

В Азії аналогом табакерки стали маленькі пляшечки з кришками на зразок аптечних пляшечок (англ. snuff bottle), в яких зберігали сухий нюхальний тютюн.

Вологий снаф був дуже популярний у південних штатах США серед ковбоїв і сільського населення. Його виробляють з темних видів тютюну, висушених з використанням вогневого сушіння. Після цього тютюнову масу подрібнюють, у неї додають цукор, потім масу піддають процесу штучного старіння.

Основні марки: «Gletscherprise» (Pöschl Tabak, Німеччина), «Gawith Apricot» (Pöschl tabak, Німеччина), «Medicated 99» (Wilson, Велика Британія), Ozona (Pöschl tabak, Німеччина), «Lotzbeck» (три різновиди — з ванільним ароматизатором, «бразильська суміш» і «ментолова суміш»). Зазвичай продається в дископодібних упаковках вагою 5 — 10 грам.