Нягань

місто Нягань
рос. Нягань
	Герб Нягані
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ханти-Мансійський автономний округ
Муніципальний район	Няганський міський округ
Код ЗКАТУ:	71139000000
Код ЗКТМО:	71879000001
Основні дані
Час заснування	1965 року
Статус міста	1985 року
Населення	58201 особа (2018[1])
Площа	814 км²
Поштовий індекс	628181
Телефонний код	+7 34672
Географічні координати:	62°08′00″ пн. ш. 65°23′00″ сх. д.
	Влада
Вебсторінка	admnyagan.ru
	Мапа
	; Нягань ; Нягань
	Нягань у Вікісховищі

Ня́гань (рос. Нягань) — місто у складі Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Няганського міського округу.

Розташоване уздовж залізниці Івдель — Приоб'є, має сполучення із Ханти-Мансійськом автомобільною дорогою.

Населення — 58201 особа (2018, 54890 у 2010[2], 52610 у 2002[3]).

Історія

Перші поселенці в тутешніх місцях з'явилися у 1930-х роках. 1954 року на річці Нягань-Юган було закладене селище лісозаготівлі, яке зараз відоме як Стара Нягань. Обсяги лісозаготівель росли, і 1965 року поряд було засновано селище Нях. 1 жовтня 1966 року був утворений Няганськой ліспромгосп.

1967 року до селища проклали залізницю, по ній пройшов перший потяг із одним вагоном. Рішенням облвиконкому утворена Няхинська сільська рада. 1978 року була утворена Красноленінська НафтоГазоРозвідувальна Експедиція (КНГРЕ), і незабаром була знайдена промислова нафта. Спочатку видобутком нафти та газу займалося об'єднання «КрасноленінськНафтоГаз», яке переросло у ВАТ «Кондпетролеум». З 1999 року видобуток веде ВАТ ТНК- Нягань. 2004 року обсяг видобутку склав 4,5 млн тонн нафти, а 2006 року — він уже дорівнював шести мільйонам тонн.

15 серпня 1985 року селищу Нях було присвоєно статус міста і перейменовано в сучасну назву.

Примітки

Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 липня 2019.
Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.

Джерела

Аркуш карти P-41-71.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 липня 2019.

[3] Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.