Нєвєжин Микола Іванович

Народився в родині селянина-бідняка. У 1913 році закінчив двокласне училище в селі Ошті Лодейнопольського повіту.

У травні 1913 — травні 1915 року — селянин у господарстві батька в селі Ошті. У травні 1915 — вересні 1917 року — матрос судновласника Курчавого, з вересня 1917 по серпень 1922 року — кочегар Північно-Західного річкового пароплавства в селі Вознесення Лодейнопольского повіту Олонецької (Петроградської) губернії. У 1922 році вступив до комсомолу.

З серпня 1922 по серпень 1924 року — червоноармієць окремої артилерійської школи в місті Луга Петроградської губернії.

У серпні 1924 — липні 1925 року — курсант Новоладозької (Волховської) повітової радпартшколи Ленінградської губернії.

Член РКП(б) з травня 1925 року.

З липня 1925 по березень 1926 року — культпрацівник, викладач волосного відділу народної освіти в селі Ошті.

У березні 1926 — вересні 1927 року — відповідальний секретар Шапшинського волосного комітету ВКП(б) Лодейнопольського повіту Ленінградської губернії.

У вересні 1927 — серпні 1929 року — відповідальний секретар Ковжинського районного комітету ВКП(б) Лодейнопольського округу Ленінградської губернії.

У серпні 1929 — квітні 1930 року — інспектор сільськогосподарського постачання міжрайонного відділення сільськогосподарського постачання «Сільгосппостач» в місті Ленінграді.

З квітня 1930 по липень 1936 року — студент Ленінградського інституту інженерів-механіків соцземлеробства, інженер-механік.

У липні 1936 — травні 1938 року — директор школи при зернорадгоспі «Гігант» Сальського району Азово-Чорноморського краю (Ростовської області).

У травні — грудні 1938 року — завідувач сільськогосподарського відділу Ростовського обласного комітету ВКП(б).

27 грудня 1938 — червень 1940 року — 1-й секретар Омського обласного комітету ВКП(б).

У серпні 1940 — вересні 1941 року — 3-й секретар Тамбовського обласного комітету ВКП(б).

З літа 1941 року — начальник Тамбовського обласного штабу народного ополчення. З вересня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У вересні 1941 — травні 1942 року — начальник політичного відділу 323-ї стрілецької дивізії, з червня 1942 по серпень 1943 року — заступник начальника політичного відділу тилу 49-ї армії на Західному фронті, старший батальйонний комісар. У серпні 1943 — серпні 1945 року — заступник начальника політичного відділу 277-ї стрілецької дивізії на Західному і 3-му Білоруському фронтах, підполковник.

З серпня 1945 по серпень 1946 року — заступник начальника політичного відділу 72-го корпусу Приморського військового округу, учасник радянсько-японської війни.

У вересні 1946 — лютому 1947 року — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Тамбовського обласного комітету ВКП(б).

З березня 1947 по березень 1948 року — начальник Тамбовського обласного управління сільського господарства.

У березні 1948 — вересні 1950 року — начальник Костромського обласного управління сільського господарства.

У вересні 1950 — вересні 1952 року — начальник Новгородського обласного управління сільського господарства.

З вересня 1952 року — директор будівельно-монтажної колони «Новсільелектро» в місті Новгороді.

Потім — на пенсії в місті Новгороді.

• орден Леніна
• орден Олександра Невского
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• орден Вітчизняної війни 2-го ст.
• орден Червоної Зірки
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За взяття Кенігсберга»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За перемогу над Японією»
• медалі

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)