Вологодська область

Вологодська область розташована на північному сході Східно-Європейської рівнини, рельєф тут горбкуватий — чергуються низовини (Прионезька, Молого-Шекснинська), пасма (Андогська, Бєлозерська, Кирилівська) і височини (Андомська, Вепсовська, Вологодська, Галицька, Верхньовазька). На сході області — Північні Ували. Клімат помірно континентальний з холодною зимою (порівн. t січня −14)° і теплим літом (порівн. t липня +18°). Опадів досить багато — 500 мм на рік, випаровування набагато менше, тому область багата річками, озерами й болотами.

Тут протікають великі річки: Сухона із притоками Вологда й Двіниця, Юг з Лузою, Молога з Чагодощею, Шексна, верхів'я Унжи, Андома. На заході розташоване велике Рибінське водосховище, на заході озера: Біле, Кубенське й Воже. Онезьке озеро на півночі області з'єднує з Волгою Волго-Балтійський водний шлях. Рослинність типова для середньої й південної тайги. Ліси займають близько 2/3 території області, переважно ялинові. Ґрунти підзолисті й дереново-підзолисті, місцями болотні. Тваринний світ типовий для тайги: лось, бурий ведмідь, росомаха, заєць-біляк, лісова куниця, борсук, вовк, лисиця; птаха — сіра куріпка, тетерев, рябчик. У річках і озерах водяться лосось, нельма, лящ, судак, окунь, щука та ін. Природа охороняється в національному парку «Російська Північ» і Дарвінському заповіднику.

З природних ресурсів основними є запаси деревини, великі запаси прісних вод, частина незначного гідроенергопотенціалу реалізована на Шекснинській ГЕС. Корисними копалинами область не багата — є родовища торфу, будівельних матеріалів, кухонної солі й мінеральних вод, у річках зустрічається річкові перли, територія на межі з Архангельською й Кіровською областями перспективна до виявлення алмазних родовищ.

За даними Незалежного інституту соціальної політики Росії 2003—2005 років:

• Соціальні переваги: експортна спеціалізація промисловості, що забезпечує більш високі доходи бюджету регіону й населення провідного індустріального центру області — м. Череповця, згладжені галузеві розходження в заробітках і нижчий рівень бідності, знижене безробіття в цілому по області, відносно висока забезпеченість первинними послугами охорони здоров'я, дошкільного виховання й загальної освіти.
• Соціальні проблеми: залежність економіки області від одного підприємства; найсильніша поляризація простору — концентрація населення, економічної активності й доходів у двох найбільших містах і їхніх приміських зонах на тлі демографічної й економічної деградації великої периферії; низька доступність якісних соціальних послуг для жителів периферії; проблеми якості населення, у тому числі знижене довголіття й народжуваність.

Вологодська область стоїть на першому місці серед регіонів по частці російського населення в регіоні (96,56 %), випереджаючи незначно Тамбовську (96,47 %) і Брянську (96,34 %) області; і на третьому місці після Брянської й Архангельської областей по частці східнослов'янського населення (Брянська — 98,37 %, Архангельська — 98,03 %, Вологодська — 97,92 %).

Національний склад (2002):

• Росіяни — 96,56 %
• Українці — 0,97 %
• Особи, що не вказали національність — 0,45 %
• Білоруси — 0,39 %
• Азербайджанці — 0,21 %
• Вірмени — 0,17 %
• Цигани — 0,16 %,

а також 1857 татар, 987 грузин, 955 німців, 439 євреїв, 426 вепсів, 320 чеченців, 250 в'єтнамців. Вепси утворюють особливу категорію, тому що представляють корінний малочисельний народ фінно-угорської групи. Вони компактно мешкають у Бабаєвському (села Пяж'яр—П'яжозеро, Куя, Пондал—Пондала, Кленовичі, П'яжелка, Шим'яр—Шимозеро) та Витегорському районах Вологодської області, також великі громади вепсів існують у с. Борисово-Судське та Ошта.

Вологодська область займає 2 місце у Північному федеральному окрузі за чисельністю населення, і 42 по Росії. По густоті населення (8,5 ос/км²) — 56 регіон у РФ, а за рівнем урбанізації (питома вага міського населення — 68 %) — 39 (без авт. округів, Москви й C.-Петербурга) (2005).

Чисельність населення області через негативний природний приріст постійно зменшується.

Основною галуззю спеціалізації є чорна металургія — 62,7 %, на другому місці — електроенергетика — 7,9 %. За підсумками 2004 року на її частку припадає 17 % виробленого в країні прокату, 16 % — сталі, 11 % — мінеральних добрив, 14,5 % — підшипників кочення, 7 % — ділової деревини, 11,4 % — лляних тканин, 1,5 % від загального обсягу російського експорту — продукція вологодських підприємств (офіційні дані обласного Уряду).

Вологодська область сильно інтегрована у світову економіку. Зовнішньоторговельний обіг в 2004 році склав $3,082 млрд. Експортовано продукції на $2,741 млрд. За обсягом експорту на душу населення область займає 6 місце серед регіонів Росії й 2 місце в Північно-Західному федеральному окрузі. Товарна структура обласного експорту визначається, насамперед, продукцією промислових гігантів — підприємств чорної металургії, хімії, машинобудування: ВАТ «Сєвєрсталь», ВАТ «Череповецький сталепрокатний завод», ВАТ «Аммофос», ВАТ «Азот», ЗАТ «Вологодський підшипниковий завод». Коефіцієнт душового виробництва по прокату чорних металів — 20, по випускові аміаку синтетичного — 8,3, по вивозу деревини — 7,6.

Економічний ріст в області досягається в основному за рахунок чорної металургії, що ставить економіку області, її соціальну сферу, в пряму залежність від фінансово-економічного положення підприємств холдингу «Сєвєрсталь-Груп», розташованих на території області. Проте, область експортує значні обсяги продуктових товарів: молоко, птиця, м'ясо, відоме вологодське масло.

Збереглися дотепер деякі традиційні художні промисли: вологодське мереживо, найбільший центр мереживоплетіння в Росії — вологодське підприємство «Сніжинка»; унікальні промисли Великого Устюга — шемогодський різьблений берест і чорніння по сріблу.

Відстань від Вологди до Москви — 497 км.

• Дротовий зв'язок: монополіст — Вологодська філія Відкритого Акціонерного Товариства «Північно-Західний Телеком»
• Мобільний зв'язок: на території області працює три загальноросійські оператори. У порядку убування строку роботи й числа абонентів: «Мегафон», «МТС», «Білайн» Послуги мобільного зв'язку є на території практично всіх районів, але охоплення території нерівномірне — в основному промислово розвинений південь, а також центр і захід області; у східних районах мобільний зв'язок у ключових населених пунктах. Загальна кількість абонентів становить понад 600 тис. осіб.
• Поштовий зв'язок: Управління федерального поштового зв'язку Вологодської області.

Обласні ЗМІ нечисленні.

• Найбільша обласна газета — «Красный Север» (з 1917 г). Інші обласні газети: «Российский Север», «Наш регион», «Премьер», «Хронометр»
• Обласне телебачення представлене філією ВДТРК «Вологодське телебачення»
• Радіо: «Трансмит», «Премьер», «Вологодское радио»
• Інформаційні агентства: Вологодський інформаційний центр, Новини Вологодської області

З 1 січня 2006 р. відповідно до Федерального закону № 131 «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» на території Вологодської області утворено 372 муніципальних утворення:

• 26 муніципальних районів
• 2 міських округи
• 22 міських поселення
• 322 сільських поселення

Глави й депутати муніципальних утворень обираються прямим загальним голосуванням населення відповідних територій.

Ряд міст і населених пунктів області: Бєлозерськ, Великий Устюг, Вологда, Устюжна, Тотьма й інші, — мають статус історичних і є музеями просто неба. Великий Устюг з 1999 року вважається батьківщиною російського Діда Мороза.

Провідні музеї: історико-архітектурні й художні музеї-заповідники Вологодський, Кирило-Бєлозерський, Велико-Устюгський; Тотемське й Череповецьке музейні об'єднання. Під Вологдою розташований архітектурно-етнографічний музей Вологодської області — Семенково.

Особливий інтерес представляють пам'ятники культової архітектури, у тому числі ансамблі Спасо-Прилуцького, Кирило-Бєлозерського та інших монастирів. Найзнаменитіший Ферапонтів монастир, завдяки фресковому ансамблю, виконаному в 1502 р. давньоруським художником Діонісієм, включений у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Вологодщина знаменита великою кількістю збережених пам'ятників дерев'яного зодчества. Однак, з різних причин, число й збереженість об'єктів дерев'яної архітектури неухильно знижується. Так, в 1963 р. згоріла церква Покрова Пресвятої Богородиці під Витегрою, безпосередній попередник знаменитого Преображенського храму Кізького цвинтаря.

В області добре налагоджений мисливсько-рибальський туризм, непогана база для розвитку т. зв. сільського туризму.

Вологодський край як частина Російської Півночі зумів зберегти значне число пам'ятників етнічної спадщини російського народу (пісні, сказання, билини, літописи). В XIX—XX століттях тут були «відкриті» найкращі зразки фольклору, церковної й світської літератури. У побуті і культурному житті сучасного населення сіл і хуторів Вологодської області й сьогодні знаходять своє продовження традиції й промисли селянського укладу.

Область цікава своїми природними пам'ятниками. Так, за 70 км від Великого Устюга проти села Порог знаходиться знаменитий геологічний розлам — Опоки: високі, 60 метрові береги на крутому закруті річки Сухони оголюють породи верхній пермі.

В області працює 3 театри: Вологодський державний драматичний театр, Вологодський обласний театр ляльок "Теремок", Вологодський обласний театр юного глядача.

Область відома своїми спортсменами, що здобули славу російському спорту на міжнародних змаганнях.

• Альбіна Ахатова (нар. 13 листопада 1976 у місті Нікольську) — російська біатлоністка, заслужений майстер спорту. В естафетних перегонах Альбіна Ахатова завоювала срібну медаль на Зимових Олімпійських іграх 1998 у Нагано, бронзову медаль на Зимових Олімпійських іграх 2002 у Солт-Лейк-Сіті й золото на Зимових Олімпійських іграх 2006 у Турині. Тоді ж Альбіна Ахатова стала бронзовим призером в індивідуальній гонці на 15 км, після того як y Ольги Пильової була вилучена медаль через вживання допінгу. Другу бронзову медаль вона завоювала в гонці переслідування на 10 км;
• Ганна Богалій-Титовець (нар. 12 червня 1979 у селищі Вожега) — російська біатлоністка, заслужений майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу. На Зимових Олімпійських іграх 2006 виграла золоту медаль в естафеті.

• (рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
• (рос.) Материалы Свода памятников истории и культуры РСФСР. Вологодская область. — М. : Научно-исследовательский институт культуры, 1979. — 192 с.
• (рос.) Особо охраняемые природные территории, растения и животные Вологодской области. — Вологда : Комитет экологии и природных ресурсов, 1993. — 256 с.

• Офіційний сайт уряду області (рос.)
• Адміністративно-територіальний поділ (рос.)
• Законодавчі Збори Вологодської області Архівовано 19 листопада 2007 у Wayback Machine. (рос.)

Республіка Карелія	Архангельська область
Ленінградська область		Кіровська область
Новгородська область  Тверська область	Ярославська область	Костромська область