Ніколас Ломбардо
Ніколас Ломбардо (ісп. Nicolás Lombardo, 13 березня 1903, Буенос-Айрес — ?) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.
Ніколас Італо Ломбардо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 13 березня 1903[1] (118 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | невідомо | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
Розпочав дорослу кар'єру в клубі «Рівер Плейт», де виступав до 1925 року. Далі грав у командах «Спортіво Палермо», «Алвеар», «Барракас Сентраль», «Онор і Патрія».
В 1930 році переїхав в Італію в клуб «Рома». В 1931 році команда стала срібним призером чемпіонату, поступившись у турнірній таблиці лише «Ювентусу». Клуб став найрезультативнішим у лізі, забивши 87 голів («Юіентус» забив 79)[3]. На рахунку Ломбардо 8 голів у 30-и матчах.
Того ж року «Рома» дебютувала в Кубку Мітропи. У чвертьфіналі команда перемогла за сумою двох матчів чехословацьку «Славію» (1:1, 2:1), а у півфіналі двічі програла австрійській «Вієнні» (2:3, 1:3)[4].
В 1932 році став бронзовим призером чемпіонату Італії. Через серйозну травму коліна грав рідше, ніж у першому сезоні — лише 10 матчів. У сезоні 1932/33 на його рахунку лише 2 матчі. В 1933 році Ломбардо перейшов у «Пізу», де виступав три роки.
Того ж 1933 року президент «Роми» Сасердотті попросив Ломбардо бути посередником для переходу ряду гравців з Аргентини у римський клуб. За його участі в Рим переїхали Енріке Гвайта, Алехандро Скопеллі і Андрес Станьяро, які одразу стали ключовими гравцями клубу[5].
Кар'єра тренера
Як футбольний тренер в 1939 році нетривалий час очолював чилійську команду «Коло-Коло».
Статистика виступів
Статистика виступів у Кубку Мітропи
№ | Розіграш | Стадія | Дата та місце проведення |
Команда 1 | Рахунок | Команда 2 | Голи та інші дії |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1931 | 1/4 | 4.07.1936, Прага | Славія (Прага) | 1:1 | Рома | |
2 | 1931 | 1/4 | 12.07.1936, Рим | Рома | 2:1 | Славія (Прага) | |
3 | 1931 | 1/2 | 20.09.1931, Рим | Рома (Рим) | 2:3 | Ферст Вієнна | |
4 | 1931 | 1/2 | 24.09.1931, Відень | Ферст Вієнна | 3:1 | Рома (Рим) | |
Всього в Кубку Мітропи | 4 | 0 |
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- В 1926 році в Аргентині проводилось два різних чемпіонати країни, які були організовані різними федераціями. Футболісти могли виступати у них в складах різних команд.
- Сезон на rsssf.com
- Кубок Мітропи 1931 на rsssf.com
- Профіль на almanaccogiallorosso.it