Ферст Вієнна

У 1920-ті роки клуб поступово набирав хід, завершував національний чемпіонат у верхній половині національного чемпіонату і 1931 року виграв чемпіонат Австрії. Того ж року клуб виграв Кубок Мітропи, один з перших європейських футбольних турнірів. По ходу турніру «Вієнна» встановила рекорд: виграла 6 з 6 матчів на шляху до фіналу. Через 2 роки клуб знову став чемпіоном країни. Крім цього, в 1929, 1930, 1933 і 1937 роках був виграний кубок Австрії.

У сезоні 1924/25 років команда була залучена до невдалої спроби зіграти першу нічну гру Австрії на полі, освітленому факелами та ліхтарями, та з м’ячем, покритим вапном, щоб зробити його помітнішим. 3 листопада 1956 року вони успішно зіграли перший матч у країні під світлом прожекторів.

Після об'єднання Австрії з Німеччиною в рамках аншлюсу 1938 року футбольні змагання двох країн також об'єднали. Австрійські команди вищого дивізіону грали в новоствореній Гаулізі Остмарк в рамках структури ліги, створеної за часів Третього рейху в результаті реорганізації німецького футболу в 1933 році. Це призвело до появи австрійських команд у фінальних турнірах чемпіонату Німеччини та національному кубку (нім. Tschammerpokal), попередник сьогоднішнього Кубку Німеччини. У 1942 році «Вієнна» здобув титул чемпіона Гауліги Донау-Альпенланд (Остмарк) і пройшов весь шлях до фіналу, зіграного 4 липня 1942 року в Берліні, де з рахунком 0:2 поступився на той час провідному клубу Німеччини, «Шальке 04». Наступного сезону віденський клуб знову став переможцем Гауліги, але цього разу дійшов лише до півфіналу, де з рахунком 1:2 поступився «Саарбрюкену». Тим не менш, клуб успішно провів Tschammerpokal, виграв змагання 1943 року. У додатковий час фінального поєдинку «Ферст» переміг «Люфтваффен-СВ Гамбург» з рахунком 3:2 та став другою австрійською командою, яка виграла кубок (у 1938 році трофей здобув «Рапід»). Третій титул переможця Гауліги клуб здобув у 1944 році, знову потрапив до плей-оф чемпіонату Німеччини, де цього разу з рахунком 2:3 у чвертьфіналі поступився майбутньому переможцю турніру «Дрезднеру». Коли Друга світова війна наближалася до кінця, а союзні армії просунулися в Німеччину, сезон у лізі перервали, на той час «Вієнна» все ще перебував у напруженій боротьбі за звання переможця Гауліги.

Окупована союзними військами після закінчення війни Австрія знову стала незалежною від Німеччини, відновили й окрему структуру футбольних ліг Австрії. У сезоні 1946 року «Вієнна» посіла п’яте місце, але здобув Кубок свободи, оплачений СРСР.

Наприкінці 40-их і на початку 50-их результати клубу були нестабільними, зазвичай фінішували в чемпіонаті в середині таблиці. Однак, очолювані легендою клубу Карлом Коллером, у 1955 році «Вієнна» провів чудовий сезон, який завершився шостим титулом переможного національного чемпіона, випередили «Вінер Шпорт-Клуб», оскільки мали кращий коефіцієнт. Різниця м'ячів ще не ввели до регламенту. 1:0 став кращим за перемогу з рахунком 10:1, чим вище коефіцієнт, тим краще, хоча ідеальний показник дорівнює нулю (забиті м'ячі, поділені на пропущені м'ячі). 20:1= 20, 20:2=10, тож чим вище частка, тим краще, за винятком нуля. Приклад: коли Відень виграв чемпіонат у сезоні 1954/55 років, у підсумку вони продемонстрували 64:26 = коефіцієнт 2,461. «Вінер Шпорт-Клуб» фінішував із рахунком 75:40, отримав коефіцієнт лише 1,875, але з рівними кількостями набраних очок (39).

Відень залишався конкурентоспроможним протягом десятиліття, стабільно фінішував у трійці лідерів, але у 60-их роках клуб почав занепадати, допоки е вилетів у 1968 році, вперше після повернення до вищого дивізіону після завершення Першої світової війни. Столичний клуб знову з'явилися в першому дивізіоні після паузи в один сезон, але більше не боровся за чемпіонський титул. Зі створенням десятикомандної Ценерліги, нового вищого дивізіону Австрії, у сезоні 1974/75 років, Відень знову опинився у другому дивізіоні, допоки не підвищився в класі у 1976 році. Тим не менш, вони продовжували боротися за те, щоб не потрапити до нижчого дивізіону, але в 1980 році уникнути вильоту команді не вдалося.

Розширення першого дивізіону з десяти до шістнадцяти команд у 1982 році дозволило столичному клубу повернутися до вищого дивізіону, але нестабільна гра продовжувалася. У 1985 році відбулася чергова реорганізація футбольних змагань в Австії, за якою створено Бундеслігу з 12-ти команд, а вже наступного сезону столичний колектив дебютував у вище вказаному турнірі. Найважливішою подією цього часу стала вдала гра в першому колі національного чемпіонату сезону 1988 року, яка принесла підсумкове четверте місце, завдяки чому клуб отримав путівку до Кубку УЄФА. Клуб стабільно фінішував у нижчій частині турнірної таблиці і на початку 90-х зіткнувся з загрозою вильоту, а в 1992 році опинився в нижчому дивізіоні. Наступним великим успіхом «Вієнна» продемонстрував вдалу гру в Кубку Австрії 1997 року, в якому дійшов до фіналу, де вони столичний клуб з рахунком 1:2 представнику вищого дивізіону «Штурм» (Грац).

Однак команда не змогла повкрнутися до вищого дивізіону, і хоча вони декілька разів були близькі до повернення в Бундеслігу, продовжували виступати в Першій лізі, а в 2000 році виступав у третьому дивізіоні, Регіоналлізі Ост, де грав у 2009 році допоки не виграв чемпіонату та повернувся до Першої ліги.

У сезоні 2009/10 років «Вієнна» посів одинадцяте місце у другому дивізіоні австрійського футболу. «Гредіг», який програв плей-оф, але не попустився в Регіоналлігу Захід, але, оскільки у «Кернтені» була відкликана ліцензія, «Гредіг» зберіг своє місце. Наступного сезону 2010/11 років Відень знову зайняв друге місце в турнірній таблиці, випередивши «СВ Грацкорн». Однак під керівництвом нового тренера Альфреда Татара зумів виграти свої матчі плей-оф у чемпіона Регіоналліги Ост, «Парндорфа 1919», 3:0 і 2:1 відповідно, і зберіг своє місце у другому дивізіоні. Наступного року «Вієнна» забезпечив собі місце в чемпіонаті на наступний сезон у 36-му турі, а в сезоні 2012/13 року «Вієнна» виступив краще, зумівши утриматися плей-оф на виліт завдяки хорошим результатам і фінішував на 7-му місці.

Сезон 2013/14 років став катастрофою для клубу Відня, зайнявши останнє місце з 13-ма набраними очками через різні порушення умов ліцензії. Наприкінці сезону віденський клуб і Татар оголосили про дружнє розставання. Також було відмовлено у видачі професіональної ліцензії клубу на сезон 2014/15 років. Починаючи з сезону 2014/15 років «Вієнна» знову змушена була грати в третьому дивізіоні, в Регіоналлізі «Схід».

Через неплатоспроможність головного спонсора Care-Energy у 2017 році столичний клуб визнали банкрутом. У той час як банкрутство вдалося уникнути, чемпіонський титул в Регіоналлізі Схід того ж року було скасовано. У підвищенні було відмовлено, а ситуація погіршилася після того, як за рішенням суду «Ферст» перевели до п’ятого дивізіону.

У сезоні 2018/19 років «Вієнна» виступав у Другій Ландеслізі «Відень», п’ятому дивізіоні чемпіонату Австрії з футболу. У своєму першому сезоні «Вієнна» зайняв перше місце з 78-ми набраними очками в 30-ти матчах і перейшов до четвертого дивізіону, Штадліги «Відень». Після 17 матчів не зазнали жодної поразки у чемпіонаті сезону 2019/20. Чемпіонат призупинили через спалах Covid-19, а це означало, що клуб залишився у Штадлізі «Відень» на сезон 2020/21. Однак за підсумками сезону 2020/21 років столичний клуб знову підвищився в класі, цього разу до третього дивізіону, Регіоналліги «Схід».

У 2018 році «Ферст Вієнна» став членом ексклюзивного Клубу піонерів, як найстаріший футбольний клуб Австрії.

Футболісти, що зіграли в складі «Вієнни» найбільше матчів у Кубку Мітропи в 1927—1940 роках.

Футболісти, що найбільше забивали голів в складі «Вієнни» в Кубку Мітропи в 1927—1940 роках.