Ніколаєв Микола Ілліч

Народився 12 лютого 1865 року в Санкт-Петербурзі[1]. Одержав технічну освіту, 35 років працював на Київському заводі «Арсенал»: технічним майстром, помічником начальника майстерень[1]. Увесь вільний час віддавав питанням театру і літератури[1]. У 1893—1918 роках майже щоденно друкував у київських газетах театральні рецензії, огляди, критичні статті, відгуки, нариси[1]. Автор 4 книг, статей у журналі «Театр и искусство», «Иллюстрированном сборнике Киевского литературно-артистического общества», нарисів про окремих акторів, спогадів, некрологів, щорічних оглядів театрального життя Києва, статей з театральної тематики, рецензій[1]. Літературна спадщина Ніколаєва виявлена лише частково і не вивчена[1]. Ніколаєв перший помітив такі яскраві акторські таланти, як С. Кузнєцов, П. Значковський, В. Янова, О. Шатрова[1].

Був активним громадським діячем: один із засновників Київського літературно-артистичного товариства (російсько-українського), уповноважений Російського театрального товариства в Києві, Голова драматичної комісії Київського товариства мистецтва і літератури, деякий час — директор театрального училища цього товариства, один із засновників і член директорату Київського літературно-артистичного клубу, член Каси взаємодопомоги літераторів і вчених[1]. Після захоплення Києва військами Михайла Муравйова в січні 1918 року заарештований і ув'язнений у Київській фортеці[1]. Не витримавши знущань і загроз, тяжко захворів і через деякий час помер у Києві[1].

• Рибаков М. О. Ніколаєв Микола Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.