Нікола Доріньї

Нікола Доріньї (фр. Nicolas Dorigny) (нар. 2 червня 1658, Париж — пом. 1 грудня 1746, Париж) — французький художник і гравер, молодший син Мішеля Доріньї і брат Луї Доріньї, теж живописців і граверів.

Нікола Доріньї
фр. Nicolas Dorigny
Давид Лоренцо Берніні в гравюрі Ніколи Доріньї, 1704.
Народження	2 червня 1658(1658-06-02) Париж
Смерть	1 грудня 1746(1746-12-01) (88 років)
	Париж
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	живопис, гравюра
Діяльність	гравер, художник, художник-гравер
Вплив	Мішель Доріньї
Вчитель	Мішель Доріньї
Член	Королівська академія живопису і скульптури
Твори	«Історія Психеї» (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», «Св. Петро, простує по воді»
Батько	Мішель Доріньї
Брати, сестри	• Луї Доріньї[1]
Нагороди
Нікола Доріньї у Вікісховищі

Свою художню діяльність почав як живописець, а потім присвятив себе виключно гравіруванню. У 1687 році він відправився до Рима, куди його викликав брат Луї Доріньї, виробляючи там серію репродукцій античних статуй. Протягом 28 років займався в Італії вивченням пам'яток мистецтва. Після повернення на батьківщину був запрошений до Англії, де за виконання гравюр (з 1711 по 1719 рр.) з картонів Рафаеля король Георг у 1720 р. наділив його лицарським титулом. Повернувшись до Парижа, був обраний в члени тамтешньої Академії мистецтв. Гравюри Доріньї поставили його до ряду з найкращими майстрами гравірувального мистецтва. Відмітний характер його робіт — легкість манери, сполучена зі строгістю виконання; завдяки одночасному вживання в них голки і різця, гравюри Доріньї справляють враження малюнків олівцем. До найкращих його творів, крім вищезазначених, можна зарахувати: «Історію Психеї», з Рафаеля (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», з Гверчіно, і «Св. Петро, простує по воді», з Ланфранко.