Нікола Луї де Лакайль
Ніколя́ Луї́ де Лака́йль (фр. Nicolas Louis de Lacaille[3]); (*1713, комуна Рюміньї, Франція — †1762) — французький астроном, геодезист та картограф, найбільш відомий своїми спостереженнями зоряного неба південної півкулі.
| Ніколя Луї де Лакай | |
|---|---|
| фр. Nicolas-Louis de Lacaille | |
 абат Ніколя Луї де Лакай | |
| Народився |
15 травня 1713 комуна Рюміньї, Франція |
| Помер |
21 березня 1762 (48 років) Париж, Королівство Франція[1] |
| Місце проживання | Франція |
| Країна | француз |
| Діяльність | астроном, математик, письменник |
| Alma mater | Collège de Lisieuxd і Наваррський колеж |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Паризька обсерваторія[2] і Паризький університет |
| Посада | католицький дияконd |
| Вчителі | Жак Кассіні |
| Відомі учні | Антуан Лоран Лавуазьє і François Laurent Lamandéd |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Прусська академія наук, Academy of Sciences of the Institute of Bolognad і Геттінгенська академія наук |
| Відомий завдяки: | дослідженням неба південної півкулі |
| Нагороди | |
 Нікола Луї де Лакайль у Вікісховищі | |
У 1750-1754 роках очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії, де систематично вивчав південну частину зоряного неба. Каталогізував понад 10 000 зір. Точне розташування близько 2000 із них (тих, що видимі неозброєним оком), разом із картою зоряного неба були опубліковані після його смерті[4]. Повернувшись, відмовився прийняти винагороду в 100 000 ліврів, і далі займався астрономією.
Працюючи над каталогом зір південного неба Лакайль запропонував 14 нових сузір'їв, розділивши для цього деякі старі сузір'я. Зокрема сузір'я Арго було розділено на Корму, Кіль та Вітрила. Сузір'я Компас Лакайль розташував там, де зображували щоглу сузір'я Арго[джерело?].
Інші запропоновані сузір'я: Живописець, Мікроскоп, Насос (Повітряний насос), Косинець, Октант, Піч (Хімічна Піч), Різець, Сітка, Скульптор (Майстерня Скульптора), Столова Гора, Телескоп, Циркуль, Годинник.
Основні праці
- "Lecons d'astronomie" (1746, 1780),
- "Elemens d'optique" (1750),
- "Observations sur 515 etoiles du zodiaque" (вид. Bailly, 1763),
- "Astronomiae fundamenta" (1757),
- "Tables de logarithmes" (1760).
Див. також
- біографія Лакайля на сайті "Астроміф"(російською мовою)
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Лакайль Никола Луи де. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- 9135 Лакай - астероїд, названий на честь науковця.
Джерела
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119174596 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Лакайль Ніколя Луї де // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 250. — ISBN 966-613-263-X.
- Ian Ridpath. Lacaille’s southern planisphere of 1756. Процитовано 22.12.2014. (англ.)