Нікіта (фільм)

Після пограбування магазину, що закінчилося кривавою бійнею, молоду героїню на ім'я Нікіта притягають до суду за вчинене нею вбивство. Після суду, урядова силова структура, вбачаючи в Нікіті якийсь потенціал, інсценує її смерть і починає роботу з перетворення тендітної дівчини в секретного агента, що спеціалізується на вбивствах.

Цей фільм Люка Бессона користувався великою популярністю не тільки у Франції, але і в інших країнах, наприклад, у Великій Британії та США. Пізніше Він був перезнятий як американський рімейк «Точка повернення», а також знято серіал з однойменною назвою. Незвично величний і урочистий вид історії при найближчому розгляді цілком міг зійти за голлівудську видовищність. Не випадково Бессона, як і його соратників по необароко, особливо, Жан-Жака Бенекса, примітили саме в Голлівуді. «Нікіта» доводить, що Люк Бессон схильний створити тільки видимість постмодерністської традиції, неординарно обіграти розхожу шпигунську історію, майже протягом всієї дії ефектно і багатозначно розповідаючи про підготовку дівчини-злочинниці з рідкісним ім'ям Нікіта для якоїсь відповідальної і секретної місії. З'ясовується, що ніякого другого сенсу в стрічці немає, режисерові не вистачає навіть іронії, щоб не так явно милуватися тим, як він зухвало поводиться з жанром, грає з фактурою, жонглює кінематографічними прийомами, немов ілюзіоніст обманює довірливих глядачів^{[джерело?]}.

Анн Парійо, яка прославилася в «Нікіті», отримала крім нагороди «Сезар» за роль також запрошення на з'омки в США.

• Нікіта на сайті IMDb (англ.) (станом на 28.07.2016)
• Нікіта на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 28.07.2016)
• Нікіта на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• Нікіта на сайті Box Office Mojo (англ.)