Жанна Моро

Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau, 23 січня 1928, Париж, Франція — 31 липня 2017, там само) — французька акторка, співачка, режисер, найбільше визнання отримала за ролі у стрічках режисерів нової хвилі. За словами авторитетного кінокритика Жінетт Венсандо в той час як Бріжит Бардо символізує чуттєвість, Катрін Денев — елегантність, Жанна Моро втілила ідеал інтелектуальної жіночності[8]. Орсон Уеллс називав її найкращою акторкою сучасності[9].

Жанна Моро
Jeanne Moreau
1958 рік
Дата народження 23 січня 1928(1928-01-23)[1][2][…]
Місце народження X округ Парижу, Париж, Франція[3][4][…]
Дата смерті 31 липня 2017(2017-07-31)[5][1][…] (89 років)
Місце смерті VIII округ Парижа, Париж[6][7]
Поховання
Цвинтар Монмартр : 
Громадянство  Франція
Професія акторка, співачка, режисер
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Член у Академія красних мистецтв Франції
IMDb ID 0603402
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Офіційний сайт
Висловлювання у Вікіцитатах
Жанна Моро у Вікісховищі

Ранні роки

Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцівниці, що виступала у Фолі-Бержер, та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — англійкою, яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, акторка з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануя «Антігона» вирішила стати акторкою. Вона вступила до Паризької консерваторії. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.

Кар'єра

Акторка

Театральний дебют Жанни Моро відбувся у 1947 році на Авіньйонському фестивалі а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою акторкою за історію театру[10]. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих акторок трупи. Попри свій успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через свою немодельну зовнішність тривали час Моро вважалась режисерами безперспективною і знімалась переважно у малобюджетних трилерах.

З Жульєт Бінош у 2009

Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших акторок шестидесятих. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.

Під час Канського кінофестивалю 1958 року познайомилася із Франсуа Трюффо, який запросив її до участі у кінострічці «Жуль і Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.

Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з Мікеланджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).

З середини 70х років жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генріеттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток»

Співачка, режисер, письменниця

Моро була також досить успішною співачкою. Вона випустила декілька альбомів, виконувала пісні Сержа Резвані, Жоржа Може, Ельзи Тріоле, Марґеріт Дюрас. Одного разу навіть виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі.

Була ведучою низки телепередач про художнє мистецтво, тварин.

Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року була членом журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анже.

Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.

Окрім того, вона виступала режисером, сценаристом та продюсером. Про неї знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Холлі Дейл.

Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар. У 1983 акторка очолила журі 33го Берлінського кінофестивалю[11].

Особисте життя

Протягом свого життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто, Жан Жене, Марґеріт Дюрас, Генрі Міллер. Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 триб'ют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук.

Була одружена двічі:

Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрей у 1967, але вони із Жанною так і не одружились. Моро зустрічалась з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо, дизайнером П'єром Карденом[13], грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.

Смерть

Померла на 90-му році життя у своїй квартирі в Парижі.[14]

Нагороди та номінації

Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора «За заслуги» (2007 рік)

Відомі цитати
  • Роки не захищають від кохання. Але кохання, деякою мірою, захищає від років.
  • Що спільного у людей, яких я любила? Я!
  • Важливим є внутрішнє світло, притаманне кожному
  • Треба бути схвильованим, як персонаж, а не схвильованим персонажем. Сентиментальність — це слово має бути вилучене зі словника актора.
  • Мистецтво актора має досягати вищого ступеня відчуттів, що інколи виходить за рамки реалізму до аскетизму[9].

Вибрана фільмографія

Акторка
  • 1949 — Остання Любов / Dernier Amour
  • 1950 — Вбивства? / Meurtres?) — Мартен Анекен
  • 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l'ecoliers / Dortoir des grandes
  • 1953 — Джульєтта / Julietta
  • 1954 — Не чіпай здобич / Touchez Pas Au Grisbi
  • 1954 — Королева Марго / La Reine Margot
  • 1954 — Альковні секрети / Secrets d'alcôve
  • 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes
  • 1955 — Бензоколонка / Gas-oil
  • 1955 — Мосьє проблема / M'sieur la Caille
  • 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché
  • 1956 — До останнього / Jusqu'au dernier
  • 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
  • 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve
  • 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur
  • 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur
  • 1958 — Коханці / Les Amants
  • 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960
  • 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups
  • 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites
  • 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile
  • 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées
  • 1961 — Ніч / La notte
  • 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme
  • 1962 — Жуль і Джим / Jules et Jim
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1962 — Процес / Le Proces
  • 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges
  • 1963 — Переможці / The Victors
  • 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet
  • 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane
  • 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard
  • 1964 — Поїзд / The Train
  • 1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D'Une Femme De Chambre
  • 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune
  • 1965 — Віва Марія! / Viva Maria!
  • 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche)
  • 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle
  • 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde
  • 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar
  • 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir
  • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
  • 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story
  • 1970 — Монті Волш / Monte Walsh — Мартін Бернард
  • 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir
  • 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours
  • 1972 — Дорога Луїзо / Chère Louise
  • 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées
  • 1972 — Наталі Гранже / Nathalie Granger — Другая жінка
  • 1973 — Вальсуючі / Les Valseuses — Жанна Пироль
  • 1974 — Раса панів / La race des seigneurs — Рене Віберт
  • 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d'en France
  • 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein — Флоранс
  • 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
  • 1981 — Далекий південь / Plein sud
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1982 — Керель / Querelle
  • 1985 — Рятуйся, Лоло / Sauve-toi, Lola
  • 1990 — Нікіта / Nikita
  • 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express
  • 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée
  • 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer
  • 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu'au bout du monde
  • 1991 — Анна Карамазова — Анна Карамазова
  • 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne
  • 1993 — Мене звуть Віктор / Je m'appelle Victor
  • 1993 — Чуже поле / A Foreign Field
  • 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma
  • 1995 — Поза хмарами / Par dela les nuages
  • 1996 — Володарка / La Propriétaire
  • 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière
  • 2000 — Знедолені / Les Misérables
  • 2001 — Таке кохання / Cet amour-là — Маргерит Дюрас
  • 2003 — Маленька березова прерія /La Petite prairie aux bouleaux
  • 2005 — Час прощання / Le Temps qui reste
  • 2005 — На захід / Go West
  • 2006 — Ромео і Джульєтта / Roméo et Juliette
  • 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma
  • 2007 — Розрив / Désengagement
  • 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras
  • 2009 — Обличчя / Visages

Режисер

Дискографія
  • 1963: Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak
  • 1966: Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak
  • 1967: Les chansons de Clarisse
  • 1969: Jeanne chante Jeanne
  • 1981: Chante Norge
  • 2010: Le Condamné à mort

Примітки
  1. https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/jeanne-moreau-spellbinding-movie-star-dies-at-89/2017/07/31/d164480c-75d5-11e7-9eac-d56bd5568db8_story.html
  2. Encyclopædia Britannica
  3. http://famousdude.com/18766-jeanne-moreau.html
  4. http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=12326
  5. http://www.kathimerini.gr/920769/article/epikairothta/kosmos/pe8ane-se-hlikia-89-etwn-h-zan-moro
  6. Le Monde — Paris: Societe Editrice Du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  7. Fichier des personnes décédées
  8. http://kinodivas.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  9. Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau
  10. Жанна Моро / Jeanne Moreau
  11. КИНО-ТЕАТР
  12. Дневник кино
  13. Жанна — яркая душа
  14. Померла актриса Жанна Моро

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.